Розуміння та розвиток дієслівного словника у дітей з важкими мовленнєвими порушеннями.
Лексика, як найважливіша частина мовленнєвої системи, має велике загальноосвітнє і практичне значення. Багатство словника є ознакою високого розвитку мовлення малюка. При порушеннях формування лексичного запасу мовлення дітей не можна вважати достатньо розвиненим.
Для оволодіння дитиною звʼязним мовленням необхідний досить багатий дієслівний словник, тому що загальновідомо, що дієслово є основою будь-якої фрази, будь-якого висловлювання.
Для того, щоб дитина активно користувалася дієсловами вони повинні бути в достатній кількості в її пасивному словнику.
Пасивний дієслівний словник повинен складатися з дій, які дитина здійснює сама ( спить, їсть, п’є, миє, іде ). Крім того малюк повинен знати назви дій, які роблять близькі йому люди (тато, мама…), але цей словник може обмежуватися назвами тільки тих дій, які він може неодноразово спостерігати ( читати, малювати, прати…).
Робота над дієслівним словником починається практично одночасно із роботою над іменниковим словником (але використовуємо лише ті іменники, які дитина добре знає).
- Озвучуємо дії, які виконує сама дитина: «Ганнуся їсть. Ам- ам» (обов’язково даємо малюку правильне слово «їсть» і його «дитячу» форму – «ам-ам», яку дитині на початкових етапах буде легше промовляти).
- Показуємо дитині ляльку у говоримо: «Ляля іде. Топ- топ. Що робить ляля ?– іде.» «Ляля їсть. Ам- ам. Що робить ляля? – ість».
- Використовуємо дитячі сюжетні малюнки де люди або тварини виконують різні дії ( мавпа спить, ведмедик їсть, собака іде, киця сидить…).
- Вчимо дитину називати дії, які виконуються однією особою
( зайчик плаче, несе, спить…)
- Для кращої візуалізації сприймання та запам’ятовування дієслів використовуємо піктограми (миє, несе, їсть, спить… ).
Не забуваймо, що оволодіння предикативним словником у дітей із порушенням мовлення, так само як і володіння номінативним вимагає багаторазового повтору.
Успіхів!
Підготувала вч.- логопед Пилипей І.А.