Фонематична веселка

Що таке фонематичний слух?

Що таке фонематичне сприймання?

Для чого нам це знати? І як з цим працювати?

Одним із основних чинників правильної звуковимови є добре розвинений фонематичний слух та фонематичне сприймання.

Фонематичний слух і фонематичне сприймання – це тонкий систематичний слух, що дозволяє розрізняти і впізнавати фонеми рідної мови. Фонематичний слух є частиною фізіологічного слуху, спрямований на співвіднесення і зіставлення звуків, які дитина чує. Фонематичне сприймання – це здатність розрізняти фонеми і визначати звуковий  склад слова. Саме фонематичне сприймання допомагає відповісти на запитання: Скільки складів у слові сом? Скільки у ньому звуків? Який приголосний стоїть в кінці слова? Правильний розвиток фонематичного слуху і фонематичного сприймання покладено у основу безпомилкового засвоєння письма і читання. [2.с228-229].

Система вправ для розвитку фонематичного слуху дітей з освітніми особливими потребами побудована  за принципом від простого до складного. За допомогою ігор ви визначаєте, на якому рівні дитина перестає справлятися із завданнями і починайте

розвивати навик фонематичного сприйняття з цього етапу. Поділяють шість етапів розвитку фонем. [1. с.151].

Перший етап – впізнавання немовних звуків.

 Розрізнення на слух немовних звуків є фундаментом і основою розвитку фонематичного слуху.

 Ігри “Вгадай, що звучало”. Уважно послухайте з дитиною шум води, сигнал машин, скрип дверей, звуки гітари – гармашами та інші побутові звуки. Запропонуйте дитині закрити очі і відгадати – що це звучало? (відео гра https://www.youtube.com/watch?v=qg3XW_4jhno ) [2 с.41]

“Шумливі мішечки”. – Разом з малюком насипте мішечки або у коробочки крупу, ґудзики, бусинки, скріпки, різні камінці, крупи  і т.д.  Дитина повинна вгадати по звуку мішечка, що у нього всередині.

“Чарівна паличка”. Взявши олівець або палицю будь-якого призначення, постукайте нею по різним предметам в будинку. Чарівна паличка змусить звучати вазу, стіл, стіну, миску… Потім ускладните завдання – дитина відгадує з закритими очима, який предмет зазвучав.

“Піжмурки”. Дитині зав’язують очі і вона рухається у бік дзвінкого дзвіночка, бубна, свистка.

“Поплескаємо”. Дитина повторює ритмічний малюнок ударів. Наприклад – плескаємо 2 рази, пауза, плескаємо 1 раз, пауза, плескаємо 2 рази. В ускладненому варіанті малюк повторює ритм із закритими очима, відтворення ритму за звуковим відео.  (відео ігри https://www.youtube.com/watch?v=rtcFDQy1RvQ

https://www.youtube.com/watch?v=oJ6X-pJ_-3s )

Другий етап – розрізнення однакових слів, фраз, звукокомплексів і звуків  за висотою, силою та тембром голосу

“Впізнай свій голос”. Запишіть на диктофон голоси близьких людей і голос самої дитини. Попросіть його вгадати – хто говорить.

“Три ведмеді”.

 

Дитина відгадує за кого з персонажів казки говорить дорослий. Більш складний варіант – дитина сама говорить за трьох ведмедів, змінюючи висоту голосу.

Третій етап – розрізнення слів,близьких за звуковим складом

“Слухай і вибирай”. Перед дитиною картинки з подібними по звучанню словами (ком, сом, лом). Дорослий називає предмет, а дитина піднімає відповідну картинку.

“Вірно-невірно”. Дорослий показує дитині картинку і називає предмет, замінюючи першу літеру (форота, корота, морота, ворота, порота, хорота). Завдання дитини – хлопнути в долоні, коли він почує правильний варіант вимови.

Четвертий етап – розрізнення складів.

“Порахуй”. Дорослий пояснює дитині, що є короткі і довгі слова. Промовляємо їх, інтонаційно розділяючи склади. Спільно з дитиною вимовляє слова (та-то, ло-па-та, ба-ле-ри-на), відплескуємо склади. Більш складний варіант – запропонувати дитині самостійно відплескати кількість складів у слові.

“Що зайве?” Дорослий вимовляє ряди складів па-па-па-ба-па, фа-фа-ва-фа-фа … Дитина повинна плеснути, коли почує зайвий (інший) склад.

П’ятий  етап – розрізнення звуків  (фонем)

“Відгадай, що або хто звучить?” Пояснити дитині, що слова складаються зі звуків. Пограти в звуки. Комарик говорить – зззз, вітер дме – сссс, жук дзижчить – жжжж, тигр ричить – рррр … Дорослий вимовляє звук, а дитина відгадує, хто (що) його видає.

“Впіймай звук”. Дорослий вимовляє ряди звуків, а дитина плескає в долоні, коли чує задану фонему.

Шостий етап  – освоєння навичок аналізу та синтезу

“Скільки звуків”. Дорослий називає один, два, три звуки, а дитина на слух визначає і називає їх кількість.

“Будь уважним”. Дорослий промовляє ряди слів, а дитина повинна плеснути, коли почує слово, що починається із заданого звуку. Більш складний варіант – закінчується на заданий звук або містить його в середині.

“Відгадай слово”. Дитині пропонуються слова з пропущеним звуком – потрібно відгадати слово. Наприклад, зі слів втік звук л (.ампа, ми.о, .об, го.)

             І найголовніший етап – працювати з дитиною граючись і не порівнювати її з іншими, адже розвиток дитини з особливими освітніми потребами це величезне досягнення самої дитини та дорослих. 

   Підготувала вчитель-логопед Оксана Царук

Список використаних джерел

  1. Марченко І.С. Спеціальна методика розвитку мовлення (логопедична робота з корекції порушень мовлення дошкільників): Навчальний посібник для студентів вищих педагогічних навчальних закладів. – К.: Видавничий дім «Слово», 2015. – 312 с.
  2. Савченко М.А. Методика виправлення вад вимови фонем у дітей. – 3-тє видання, доповнене. – Тернопіль : Навчальна книга – Богдан, 2014. – 160с.
  3. Шеремет М.К. Логопедія. Підручник. Третє видання, перероблене та доповнене / За ред.. М.К. Шеремет. – К.: Видавничий Дім «Слово», 2014. – 672 с.