«Сенсорна алалія, напрямки корекційної роботи»

Сенсорна алалія належить до складних порушень мовленнєвого розвитку. Характеризується  недорозвиненням імпресивного мовлення, що виражається у невмінні розрізняти та розпізнавати фонеми, що в свою чергу призводить до того, що дитина чує мовлення, але не розуміє почуте, тобто дитина може повторювати слова, звуки не осмислено, не розуміючи їх значення. В результаті порушується вміння складати речення, відповідати на запитання. Для дітей із сенсорною алалією характерна ехолалія (механічне повторення слів, фраз).

Напрямки корекційної роботи  при сенсорній алалії:

Великого значення набуває робота з розвитку слухового сприймання спочатку немовленнєвих, а потім мовленнєвих звуків. Розрізнення звукових іграшок за гучністю, висотою, тривалістю. У дітей пробуджують інтерес до звуків навколишнього середовища, звуків природи, розвивають потребу, бажання і можливості наслідувати їх, диференціювати немовленнєві і мовленнєві звуки.

З цією метою у дітей розвивають слухову пам’ять, здатність впізнавати слова за їх звуковими формами, формують вміння співвідносити слова з предметами та діями. Звуки, які дитина починає сприймати, виділяти, диференціювати, зв’язуються з предметом, картинкою, дією, з конкретною ситуацією.

Формування та розвиток фонематичних і фонетичних операцій, розвиток семантичного та лексикограматичного компонентів мовлення.

Розвиток психічних процесів, формування розуміння мовлення та розвиток активного мовлення відбуваються паралельно, одночасно.         

Корекційна робота потребує формуання низки вмінь та навичок:

Формування лексичної компетенції

  1. Розуміння елементарних звертань, прохань і доручень, слів або фраз, потрібних у навчальній і побутовій діяльності.
  2. Розширення і уточнення словника за лексичними темами: «Наше місто», «Пори року». «Овочі, фрукти, ягоди», «Птахи», «Дикі та свійські тварини», «Наше тіло». «Одяг, взуття», «Сім’я» і т.д.

Формування граматичної компетенції

  1. Відпрацювання відмінкових закінчень іменників в однині.
  2. Перетворення іменників у називному відмінку однини на множину (собака-собаки)
  3. Узгодження дієслів із іменниками в однині та множині. Собака іде – собаки ідуть)
  4. узгодження іменників із прикметниками в роді, числі, відмінку (квітка червона, кубик червоний, м’ячі червоні)
  5. Узгодження іменників із присвійними займенниками: мій, моя, моє, мої (квітка моя, кубик мій, м’ячі мої)
  6. Утворення іменників із зменшувально-пестливими суфіксами (м’яч – м’ячик, куб – кубик).
  7. Узгодження іменників із числівниками (один кубик, два кубики, п’ять кубиків)
  8. Утворення назв дитинчат тварин (заєць-зайченя, зайченята).
  9. Утворення присвійних прикметників (заячий хвіст, ведмежі лапи).
  10. Утворення відносних прикметників від іменників (дерев’яний, скляний, яблучний, вишневий).
  11. Утворення зворотних дієслів (мити – миюся, вдягаю – вдягаюся).
  12. Диференціація дієслів доконаного та недоконаного виду (мити – помити, писати – написати).
  13. Уточнення значення простих прийменників, що позначають місцезнаходження (в, на, під, над, у, за, перед) і напрям дії, переміщення (в, із, до, від, по, через, за). Вчити складати речення з прийменниками.
  14. Відпрацювати правильне вживання у мовленні різних типів складнопідрядних речень зі сполучниками та сполучниковими словами (щоб, коли, як, звідки, коли, тому що … )
  15. Вчити утворювати прислівники від прикметників (швидкий – швидко), форми ступеню порівняння прикметників (швидкий – найшвидший).
  16. Навчити підбирати споріднені слова, синоніми, складати речення з даними словами.
  17. Закріплювати способи творення нових слів за допомогою префіксів і суфіксів, шляхом складання (пароплав, самоскид, пилосмок).

     Формування діамонологічної компетенції

  1. Складання простих поширених речень.
  2. Навчити задавати питання і відповідати на питання повною відповіддю.
  3. Складання описових оповідань.
  4. Робота над діалогічним мовленням (із використанням літературних творів).
  5. Переказ невеликих оповідань і казок.
  6. Закріпити вміння самостійно складати описові оповідання.
  7. Навчити переказувати і складати розповіді за картиною та серією малюнків із використанням колективно складеного плану.
  8. Вчити правильно будувати і використовувати у мовленні складнопідрядні речення.
  9. Удосконалювати навички повного та короткого переказу, описової розповіді, розповіді за сюжетною картинкою, за серією сюжетних малюнків, з досвіду.
  10. Навчити дітей складати розповідь та творчі оповідання спираючись на власний досвід.
  11. Розвивати вміння відбирати для творчих розповідей цікаві та суттєві події й епізоди, знаходячи початкову форму передачі, включаючи в оповідання опис природи, навколишнього.

Слід зауважити про те, що на всіх етапах корекційної роботи педагог повинен спиратися на зоровий аналізатор. Звичайно це є довгим і непростим процесом. Важливе значення, як і завжди має співпраця з батьками. Лише  спільна робота може привести до найкращих результатів.