4 стадії батьківського вигорання. Як пережити і припинити почуватися “поганою матір’ю”

аутизм батькам синдром Дауна

4 стадії емоційного вигорання:

1. Стадія мобілізації. Енергії маса, хочеться робити-робити-робити, забуваючи про сон і відпочинок. Це прекрасний стан, але проблема в тому, що ейфорія не може бути вічною. У молодих батьків починається стадія ейфорії, якщо, звичайно, пологи прошли добре, дитина здорова, а післяпологова депресія не накрила. Батьки знаходяться в стані щастя і задоволення, але недосип і втома накопичуються, і починається друга стадія СЕВ.

2. Стадія витримування. Коли людина багато працює, але все витримує. Вона тримається за відчуття обов’язку, вірності, знання, що ця робота потрібна, потрібен результат. Ця стадія може тривати довго, і якщо чогось стресового не відбувається, людина може роками існувати в цьому стані. Складні періоди змінюються простими, невдачі – успіхами, одні завдання вирішуються, з’являються нові. На цій стадії людина хоче відпочити, поїхати куди-небудь, змінити обстановку. Вмикаєтся режим экономії энергії. Тербота про дитину вже не так надихає, але, загалом, це терпимо.

3. Стадия невитримування. Якщо навантаження не знижується, наступає третя стадія. Виникає стресова ситуація, хвороба, невдача чи сильне розчарування. Відпочинок не наступає – людина живе в вічному авралі. Тоді з’являється відчуття «Я на нулі».

Третя, астенічна стадія, – нервове знесилення. Втома змінюється роздратуванням, все починає бісити. «Все валиться з рук, я більше не можу, не хочу, відв’яжіться від мене».

4. Стадія деформації. Здавалося, людина вже на дні емоційного вигорання, куди далі? Але є ще одна стадія, коли людина змінюється і стає максимально цинічною, їй вже «не болить». Вона починає цікавитись алкоголем (або навіть наркотиками), фіксується на грошах та титулах і більше не може спілкуватися. Але якою зухвалою вона б не виглядала, всередині вона страждає: більше немає радості життя і інтересу. Стадія деформації для батька – коли він більше не хоче бачити свою дитину, починає чинити жорстко і навіть не помічає цього.

Як справитися?

Пам’ятайте, що емоційне вигорання – це не проблема одного єдиного з батьків. Коли людина усвідомлює «я більше так не можу», важливо ставитися до цього як до нездужання. Ви захворіли, потрібно створити умови для одужання. Вихід з емоційного вигорання – це повільний процес. Але важливо намітити собі мету і повільно йти до неї. При цьому дотримуватися кількох умов:

  1. Не звинувачуйте себе і інших.
  2. Просіть допомоги у близьких і родичів.
  3. Скинути баласт, наприклад, знизити вимоги до прибирання будинку або відкласти роботу на час.
  4. Знешкодити «третього зайвого». Тобто реагувати на висловлювання оточуючих, які вважають, що ви як мати робите щось не так, в такий спосіб: «Допоможіть мені …». Будь-яка критика повинна бути покарана (в хорошому сенсі). Критик або допоможе, або піде. Обидва варіанти гарні. А з тими, хто навмисно хоче самоствердитися за рахунок приниження матері, варто просто припинити відносини.
  5. Шукати ресурси. Треба навчитися отримувати задоволення від простих дій. Для цього не треба їхати на Мальдіви, можна навіть звичайну вечерю з’їсти спокійно і з задоволенням.
  6. Найважливіший ресурс – сон. Важливо зрозуміти, що поки ви не будете спати 7,5 годин на добу, виснаження нікуди не дінеться. Подумайте, що можна зробити для поліпшення якості сну – купити подушку зручнішу, штори щільніші, спати з дитиною або, навпаки, окремо від неї.
  7. Зверніться до лікаря. Тут потрібен психоневролог. Такі фахівці зазвичай призначають заспокійливі, препарати для живлення мозку і нервової системи.