Як попередити недоліки у мовленнєвому розвитку дитини
Гарне мовлення – найважливіша умова всебічного розвитку особистості дитини. Але в даний час виникає суперечність. З одного боку, зростають вимоги до мовного розвитку дитини. А з іншого, все частіше приходять діти із затримкою або порушенням мовного розвитку. Тому зростає необхідність попередження (профілактики) мовних порушень у дошкільників.
Важливу роль в профілактиці відіграє спільна робота вихователів і батьків. Попереджати мовні порушення у дітей необхідно з раннього віку. В кожній віковій паралелі свої профілактичні завдання: ранній вік (від народження і до 3 років) в житті дитини є найбільш відповідальним періодом, коли розвиваються моторні функції, орієнтовно-пізнавальна діяльність, мова, а також формується особистість. У зв’язку зі збільшенням числа новонароджених, які мають вади у психофізичному розвитку, профілактична робота з дітьми раннього віку повинна бути пріоритетною. З віком втрачається можливість пластичного зміни стану дитини, погіршуються умови для компенсації і корекції.
Основні напрямки роботи по профілактики мовленнєвих порушень
у дітей раннього віку:
- Формування моторної сфери: сприйняття схеми тіла, формування просторового відчуття, пальчикові ігри, вправи на визначення положення губ, язика, щелепи; вправи для розвитку загальної, дрібної і артикуляційної моторики. Розвиток зорово-моторної координації; розвиток навичок самообслуговування.
- Розвиток вищих психічних функцій: пам’яті, уваги, сприймання. Розвиток розумової діяльності у взаємозв’язку з розвитком мовлення (пізнавальної активності, наочно-дієвого і наочно-образного мислення, розумових операцій, вміння діяти цілеспрямовано, творчих здібностей, формування провідних видів діяльності (предметної, ігрової); забезпечення стійкої позитивної мотивації в різних видах діяльності.
- Формування імпрессивного словника: розуміння слів, що позначають предмети, дії, ознаки; граматичних категорій і прийменникових конструкцій; інструкцій, питань, нескладних текстів;
- Розвиток експресивного мовлення: словникового запасу, фразового мовлення, звуковимови, фонематических процесів, активізація словника, вдосконалення процесів пошуку слів, переносу слова з пасивного в активний словник, формування мовного і предметно-практичного спілкування з оточуючими, формування знань і уявлень про навколишнє.
У віці 3-5 років слід особливу увагу приділити звуковимові дошкільнят. Основні напрямки профілактичної роботи на даному етапі будуть наступні:
- формування фонематичного слуху;
- розвиток артикуляційної моторики;
- розвиток дрібної моторики;
- розвиток мовного дихання;
- розвиток фонематичного слуху.
Фонематичний слух – це здатність сприймати звуки мови, фонеми, завдяки яким здійснюється розрізнення слів, близьких за звучанням: рак – лак – мак. Добре розвинений фонематичний слух забезпечує правильне формування звуковимови, чітке і виразне вимовляння слів відповідно до загальноприйнятих норм.
Робота з розвитку фонематичного слуху проводиться в два етапи
- Розвиток слухової уваги
Впізнавання немовних звуків – ігри із звуковими іграшками, баночки-шумілки, ігри, спрямовані на сприйняття ритму;
- Розвиток фонематичного сприймання
Розрізнення однакових по висоті, силі, тембру звукокомплексів – ігри «Три ведмеді», «Як сім’я розмовляє». Розрізнення близьких за звуковим складом слів – робота з опозиційними звуками.
Артикуляційна моторика
Хороша дикція – основа чіткості і розбірливості мовлення. Ясність і чистота вимови залежить від активної і правильної роботи апарату артикуляції. Розвивати артикуляційний апарат допомагають спеціальні вправи.
З дітьми другої молодшої групи – обсяг вимог невеликий. Потрібно, щоб діти засвоїли найпростіші навички руху ( «млинець», «конячка», «смачне варення»).
У середній групі необхідно стежити за чіткістю виконання рухів, за вмінням переключати органи артикуляційного апарату з однієї позиції на іншу.
Дрібна моторика
Вправи на розвиток дрібної моторики так само, як і артикуляційні вправи, повинні проводитися систематично. Обігрування з дітьми потішок, віршів в поєднанні з рухом і музикою, пальчикові гімнастики, викладання візерунків різними видами круп, малювання на манці, штрихування, шнурівки і багато іншого сприяє розвитку дрібної моторики рук.
Мовне дихання
Дихання в процесі мовлення відрізняється від звичайного дихання більш глибоким коротким вдихом і ротовим довгим видихом.
Недоліки мовного дихання і їх вплив на мовлення:
- ослаблений вдих і видих, як наслідок – тиха мова, утруднене вимовляння довгих фраз;
- нераціональне витрачання повітря, що веде до порушення плавності мови, недоговорювання слів і фраз;
- мовлення на вдиху – судомне, нечітке;
- нерівномірний видих – мова то гучна, то тиха.
Вправи на вироблення тривалого плавного мовного видиху необхідно проводити систематично і не тривало (досить1-2 хвилин).
Голос
Паралельно з розвитком дихання йде робота з розвитку голосу. Мовна інтонація, забарвлення фрази засвоюється дитиною по наслідуванню. Патології розвитку голосу зустрічаються досить рідко.
Необхідно пам’ятати, що у віці 3-5 років у дітей недостатньо розвинені гальмівні процеси в корі головного мозку. В цей час треба приділити увагу дітям з тихим і крикливим голосом.
Крикливий голос усувається шляхом ігор в тиху або шепітну мову. Тихий голос – ігри, що супроводжуються гучним звуконаслідуванням або вигуками.
Важливу роль в профілактиці мовленнєвих порушень грає робота з батьками. Вона містить в собі:
- ознайомлення з результатами обстеження, особливостями і можливостями дитини, з планом розвиваючої роботи з дитиною;
- анкетування батьків;
- консультації для батьків про причини, особливості мовних порушень у дітей і способи їх подолання;
- консультації для батьків з розвитку моторної, пізнавальної сфер, импрессивної і експресивної мови;
- просвітницька робота (підготовка пам’яток, підбір і поширення літератури).