Сенсорне виховання дітей з інтелектуальною недостатністю
Прекрасний і різноманітний навколишній світ таїть безліч відкриттів. Для дитини з порушеннями розумового розвитку самостійне пізнання світу утруднене. Без допомоги дорослих вона сприймає навколишню дійсність дуже поверхово. Тому проблема сенсорного виховання займає важливе місце в освіті дітей з інтелектуальною недостатністю.
Загальні завдання сенсорного виховання:
- формування у дітей знань про сенсорні еталони у тісному зв’язку з розвитком мовлення;
- розвиток інтересу до пізнання властивостей і якостей предметів навколишньоїдійсності;
На першому етапі навчання важливою умовою організації занять є ігрова діяльність. На перших порах, коли у дитини з інтелектуальною недостатністю ще не сформований пізнавальний інтерес, вона не привчена працювати на занятті, не звикла тривалий час сидіти за столом, заняття можна і навіть доцільно починати в ігровому куточку із залученням добре знайомих іграшок. Коли дитина захоплюється «грою», її можна посадити за стіл і продовжити заняття.
На першому етапі навчання використовується тільки об’ємний дидактичний матеріал(іграшки, предмети). Площинні предметні зображення і малюнки не можуть бути використані на початку навчання в силу того, що діти часто не впізнають предмети на картинці, тим більше дії чи сюжети.
Все навчання повинне носити наочно-практичний характер – спостереження за діями педагога, спільні та власні практичні дії з реальними предметами.
При формуванні уявлень про ознаки предмета («великий – маленький», «довгий – короткий»…) дитина повинна не тільки бачити і чути названу ознаку, а й тактильно відчувати її.
У даний період строго дозується кількість предметів, з якими діє дитина. Наприклад, якщо використовується матрьошка, то спочатку двоскладова, потім трьохскладова, якщо прорізи – то дві, потім три (дошка Сегена).
Широко використовується спосіб дії за наслідуванням. Спочатку педагог демонструє дію, потім дитина, наслідуючи дорослого, виконує дану дію. Допомога з боку дорослого полягає в жестової інструкції або у спільних діях.
Потім здійснюється перехід до навчання діяти за зразком.
При формуванні сенсорних еталонів широко використовується способи зіставлення:
- за кольором – прийом накладання;
- за формою і величиною – прийом зіставлення, прикладання, обведення по контуру.
Використовуються гри «Чим схожий?», «Чим не схожий?».
Запроваджуються й об’ємні форми. Проводяться дії з кулькою і кубиком. Діти шляхом практичних дій переконуються в різниці властивостей предметів, підводяться до розуміння причини: чому котиться, а чому не котиться.
Приблизний перелік ігор та ігрових вправ
Сприйняття форми
«Кубик – кулька», «Розклади правильно, як у мене», «Злови іграшку», «Сховай іграшку», «Чий будиночок?», «Знайди віконце», «Що котиться, що не котиться», «Зроби картинку», «Підбери фігуру», «Знайди предмет такої ж форми», «Що лежить в мішечку?».
Сприйняття кольору
«Підбери сарафанчик ляльці», «Знайди такий же кубик», «Одягни шапочку», «Кожній паличці своє кілечко», «Повітряні кульки», «Сховай ведмедика», «Прикрасимо ялинку», «Знайди квіти для метеликів», «Прив’яжи стрічечки до кульок»,« Подаруємо ляльці намисто».
Сприйняття величини
«Великий кубик – у велику коробку», «Дізнайся, чиєліжечко?», «Сховай кульку в долоньки», «Сховай іграшки», «Матрьошки», «Побудуй вежу», «Одягнемо ляльок».