Ігри для розвитку дитини від 1 до 3 років

Вправи для розвитку мовлення у дітей 2-3 років: рекомендації батькам

Тривалість занять для розвитку мовлення

Найбільш оптимальна тривалість занять для дитини 2-3 років – 15 хвилин в день. Якщо тривалість буде більшою, дитина втратить інтерес до вправ, буде розсіяною і дратівливою. Батьки повинні пам’ятати, що дитина в такому віці краще сприймає інформацію в ігровій формі. Малюкам швидко набридає одноманітність. Форма подачі інформації, виконання вправ повинна постійно змінюватися.

Комфортні умови занять з розвитку мовлення

Зрозуміло, що заняття з розвитку мовлення повинні проходити в спокійній, приємній дитині обстановці. Маленьких дітей батьки можуть садити собі на коліна, старших діток – навпроти себе. Важливо, щоб дорослий знаходився на одному рівні з малюком, міг дивитися йому в очі. Ні в якому разі не можна форсувати розвиток мовлення дитини. Шкідливо навантажувати дітей складним мовленнєвим матеріалом, змушувати заучувати незрозумілі йому слова. У малюка повинен бути обладнаний свій ігровий куточок. Він має знаходитись в максимальній близькості від підлоги та бути постійно доступним для дитини. Будуємо вежу: кубики та пірамідки. Для неслухняних дитячих пальчиків побудувати вежу – завдання непросте. Однак воно прекрасно розвиває координацію рухів, почуття рівноваги, а також дає малюку поняття елементарних законів фізики: дитина, експериментуючи з кубиками різного розміру, починає розуміти, що найбільший кубик варто класти в основу майбутньої конструкції, а маленький – з самого верху.

Дуже гарною розвиваючою іграшкою є пірамідка. Для перших ігор з пірамідкою краще вибрати класичний її варіант з поступовим зменшенням кілець, зроблену з дерева, пофарбовану в насичені яскраві кольори.

Під час будь-яких маніпуляцій з кубиками (чи іншими розвиваючими іграшками) необхідно коментувати дії дорослого і дитини. Завдяки такому пояснювальному мовленню дорослого буде збагачуватись словник малюка.

Оскільки вимовні можливості дитини другого року життя ще низькі, під час ігор з нею можна застосовувати логопедичну гру «Покажи, де…» (Наприклад: «Покажи, де найбільший кубик», «Дай мамі червоний кубик» тощо).

Особливості розвитку мовлення дітей другого року життя

Другий рік в мовленнєвому розвитку дітей поділяється на два періоди (від 1 р. до 1 р. 8 міс., від 1 р.8 міс. до 2 років).

У кожному з них виявляються істотні відмінності в особливостях розвитку мовлення дітей. Кількісний запас словника дітей до 1 р. 8 міс. досягає 30-40 слів (у деяких дітей – 80-100 слів), до 2 років збільшується до 200-300 слів. Здатність до наслідування в першому півріччі проявляється лише по відношенню до звукосполучень і окремих слів, а в другому – діти по наслідуванню можуть відтворювати цілі речення, граматично оформлені, осмислені фрази. Розвиток мовлення як засіб спілкування у першому півріччі тільки починається, а в другому півріччі при сприятливих умовах розвитку та виховання мовленнєвий спосіб спілкування з дорослими стає провідним.

Завдання розвитку мовлення є однаковими для 2-го року життя. Протягом цього періоду у дітей необхідно розвивати розуміння мовлення, здатність до наслідування, накопичувати словник, розвивати мовлення як засіб спілкування з оточуючими. Конкретний зміст мовленнєвих завдань залежно від вікових особливостей у кожному півріччі різний.

У першому півріччі найважливішим завданням є розвиток розуміння мовлення дорослого. Дітей вчать розуміти слова, що позначають людей, предмети (одяг, меблі, посуд тощо), найпростіші дії. Рекомендується вчити дітей розуміти не тільки окремі слова, але і фрази. З допомогою фраз дорослий розкриває зміст сюжетів, дає доручення, вчить дітей розуміти зміст доручень і виконувати їх.

У становленні активного мовлення велику роль відіграє розвиток здатності до наслідування. У першому півріччі необхідно формувати вміння наслідувати звукосполучення і слова. Разом з тим засвоєні слова діти повинні відтворювати не тільки після того, як почують їх у мовленні дорослого, але і з власної ініціативи.

У другому півріччі основним завданням є розвиток у дітей активного мовлення. Залишається також важливим завдання розвитку розуміння мовлення дорослого. Воно реалізується за рахунок розширення орієнтування дитини в навколишній дійсності. Дітей необхідно вчити розуміти назви незнайомих предметів, явищ, подій, дій, що відбуваються не тільки безпосередньо у близькому, але і в більш далекому для них оточенні (в садку, на дитячому майданчику, на вулиці), а також розуміти назви ознак предметів, різні слова, необхідні для засвоєння правил поведінки, короткі оповідання, вірші, потішки, виконувати доручення.

У другому півріччі відбуваються якісні зміни у розвитку здатності до наслідування. Необхідно використовувати цю особливість розвитку дітей для тго, щоб проводити навчання з метою розвитку наслідування не тільки окремих слів, але і фраз.

Також у цьому періоді відзначається значне розширення активного словникового запасу. Діти починають вживати всі ті слова, які в першому півріччі вони вчилися розуміти. Важливим є навчання дітей будувати речення з трьох і більше слів.

Батькам необхідно:

– розвивати мовлення у дітей як основний засіб спілкування з оточуючими;

– спонукати звертатися з різних причин до дорослих і дітей;

– формувати вміння ставити запитання;

– формувати вміння передавати раніше отримані враження (побачене, почуте) кількома словами і простими фразами.

Як розвивати мовлення дитини

1. Спілкуйтесь з дитиною якомога більше, коментуйте свої дії, детально розповідайте про предмети, які оточують дитину.

2. Збагачуйте словниковий запас малюка новими словами, пояснюючи їх.

3. Розмовляйте з дитиною повільно, грамотно і чітко, ні в якому разі не “сюсюкайте”!

4. Спонукайте дитину до мовлення, ставлячи їй запитання, поступово ускладнюйте їх.

5. Коли малюк говорить, виправляйте його мовленнєві помилки тільки після того, як він закінчить фразу.

6. Багато читайте дитині, вчіть її переказувати, разом вчіть вірші, вчіть складати цікаві історії з картинками.

7. Процес розвитку мовлення стимулює дрібна моторика рук. Виконуйте вправи для пальчиків, малюйте олівцями і крейдою, грайте мозаїкою.

Не забувайте хвалити дитину після кожного успіху.

Другий рік життя є найважливішим етапом в розвитку мовлення дитини. У зв’язку з цим в системі всього розвиваючого процесу розвитку мовлення має бути приділено особливу увагу.

Для розвитку мовлення слід використовувати всі види діяльності дітей:

– режимні моменти;

– самостійну гру;

– включати спеціальні логопедичні заняття з розвитку мовлення.

Розвиток мовлення під час режимних моментів

Під час режимних моментів діти виконують багато різних дій. Їх вчать їсти, вмиватися, одягатися, дотримуватися визначених правил поведінки.

Розвиток мовлення у процесі самостійної гри.  У процесі самостійної гри також відбувається оволодіння дітьми різноманітними ігровими діями з іграшками. Спочатку дорослі навчають дітей цим діям, потім діти самі починають відтворювати їх у грі. У цих видах діяльності спеціальне завдання розвитку мовлення, як правило, не ставиться. Однак сам процес навчання способам дій в значній мірі сприяє розвитку мовлення, так як він здійснюється дорослими через мовлення. У результаті навчання розвивається здатність наслідування не тільки дій, але й слів, і створюються умови для висловлювань з ініціативи дитини.

Розвиток мовлення під час логопедичних ігор-занять

Методи розвитку мовлення залишаються тими ж, що і під час ігор-занять, тільки вони застосовуються в інших умовах. Наприклад, дорослий спостерігає за спорудженням будинку. Вибравши зручний момент, він запитує дитину, що вона побудувала. Дитина відповідає: «Будинок». Дорослий задає друге запитання: «Хто в будиночку буде жити?» Дитина перераховує: «Півник, зайчик, ведмедик». Важливим є поєднання методів розвитку мовлення з методами навчання дітей способам дій з предметами.  

Знайомство з тваринами та рухомим транспортом

Велике значення в розвитку мовлення дитини має знайомство з тваринами, з рухомим транспортом. Зазначені об’єкти знаходяться в постійній зміні, а це викликає і підтримує у дітей мимовільну увагу. У подібних випадках дорослий констатує всі зміни («Дивись, Тарасику, собачка біжить. Ось вона зупинилася і шукає щось. Знайшла кістку і їсть. Втекла собачка»). Спостереження за тваринами або транспортом залишають глибокий слід у пам’яті дитини. Через деякий час можна оживити отримані раніше враження і викликати дитину на розмову. До повторних спостережень дітей треба спеціально заздалегідь готувати («Зараз підемо гуляти і подивимося, які машини їздять по дорозі» тощо). Мовлення дорослого в процесі спостереження може виконувати різні завдання: короткий опис особливостей об’єкта, що спостерігається, дій, які він виконує, і т. д.

Використання картинок. Ефективним засобом розвитку мовлення є картинки. Спочатку дітей привчають до того, що на картинці не сам предмет, а його зображення. З картинкою не грають, її розглядають. На цьому етапі дітям переважно показують картинки із зображеннями окремих предметів. Потім доцільно демонструвати предмет в дії («Собака біжить», «Киця сидить») і, нарешті, нескладні сюжети з життя дітей з участю тварин («Дівчинка сидить на стільці, біля її ніг лежить собачка»).

Оволодіння різними способами дій з предметами

На 2-му році життя велике значення має оволодіння дитиною різними способами дій з предметами. Основними предметами, з якими взаємодіють діти, є іграшки. На перших заняттях використовується одна іграшка (киця, собака) і детально розглядаються її особливості. Після знайомства з нею на наступних заняттях показуються дії, характерні цій тварині: спочатку – одна-дві, потім – три-чотири.

Велике враження на дітей справляє показ двох іграшок, в ході якого визначається їх схожість або відмінність. Крім того, проводяться найрізноманітніші заняття: «чарівний мішечок», пошук з метою розглядання та розповіді про іграшку, вибір однієї іграшки серед кількох, порівняння іграшки з її зображенням на картинці. Заняття з використанням іграшок важливо проводити таким чином, щоб діти мали можливість не просто розглядати, тримати іграшку, але й взаємодіяти з нею. Оволодінню діями передує засвоєння слів. Діям з іграшками дітей треба навчати. Систематичне навчання розвиває здатність до наслідування. По мірі оволодіння діями дитина стає балакучою. Цінним є те, що в результаті накопичення дій з іграшками збагачується самостійна гра дитини.

Використання творів народної творчості

Для розвитку мовлення необхідно широко застосовувати художнє слово, особливо твори народної творчості – вірші, казки, потішки, в яких яскраво прослідковується ритм, супровід діями (загальні рухи, рухи ногами, руками, пальчиками). Спочатку вони даються з опорою на наочність (дорослий сам показує рухи, дії або залучає для цього іграшки). Згодом дитину слід навчити слухати подібне мовлення дорослого та активно реагувати на нього.

Спонукання, спрямовані на виконання різноманітних дій

У розвитку розуміння мовлення велике місце повинні займати спонукання, спрямовані на виконання дітьми різноманітних дій: «Дай», «Покажи», «Принеси», «Поклади», «Піди», «Візьми», «Знайди». За допомогою цього логопедичного методу формується орієнтування в навколишньому світі, розуміння назв предметів і дій, але недостатньо активізується власне мовлення дитини. Тому після того, як дитина виконала конкретне доручення, необхідно, особливо у другому півріччі 2-го року, питати: «Що ти мені приніс? Куди поклав? Куди ходив? Де взяв? Де знайшов?» Навчання назвами дій відбувається також у процесі показу дітям способів дій з іграшками. Після показу і під час виконання дій дитину слід щоразу питати: «Що ти робиш?»

Логопедичний прийом запитань

Важливим логопедичним прийомом розвитку мовлення є прийом запитань. На 2-му році життя (особливо в другому півріччі) дітям можна і потрібно ставити найрізноманітніші запитання. При цьому слід мати на увазі, що не на всі з них діти дають відповіді. Відповіді можуть бути отримані не відразу, а через деякий час. Запитання «Де?» (предмет, іграшка) дитині починають задавати ще на 1-му році життя. Спочатку це робиться з метою залучення уваги дитини до предмету. Після запитання показують і називають предмет. Важливо, щоб дитина проявила активність у відповідь на це запитання. В першу чергу малюк розуміє це запитання у значенні назви предмета (незалежно від його розташування), потім вказує його місцезнаходження.

Дуже рано дітям задають питання: «Хто це? Що це?», але вони можуть відповісти здебільшого в другому півріччі, а іноді тільки наприкінці 2-го року. Після цих запитань також доцільно вимовляти слова, що позначають предмети або дії. До того періоду, коли діти навчаться відповідати на запитання словами, вони використовують різні допоміжні засоби: жести, міміку, рухи, дії, окремі звуки і звукосполучення. Педагогічна цінність запитань полягає в тому, що вони активізують розумову діяльність дітей.

Логопедичні прийоми, які спонукають вимовляти певні слова

Для розвитку активного мовлення важливими є логопедичні прийоми, які спонукають дитину вимовляти певні слова. Навчаючи дитину вимовляти слова, насамперед дорослий дає зразок: «Це лялька, це собачка, а ось ведмедик тримає м’яч». Потім спонукає дитину самостійно вживати ці слова окремо або в поєднанні з іншими, щоб одне і те ж слово виступало в різних смислових контекстах: «Ляльку звуть Катя. Катя хороша. Катя пішла гуляти. Треба погодувати Катю, потім покласти спати». Для активізації засвоюваних слів, окремих фраз застосовуються словесні прийоми: «Скажи …»,  «Повтори …»,  «Поклич …», «Попроси …».  У роботі з дітьми раннього віку важливо на одному і тому ж занятті або в конкретній ситуації спілкування використовувати різні прийоми розвитку мовлення. Наприклад, попросити знайти іграшку («Матвію, де у тебе собачка?»). Після того, як він знайде собачку, запитують: «Як вона гавкає? Де спить? А ще у тебе є собачка?» Після цього слід кілька разів (3-4) попросити дитину повторити слово: «Матвію, скажи: «Собачка» (вимовляти 3-4 рази).

У цьому віці варто використовувати ігри для розвитку дрібної моторики: пазли, м’які конструктори, магнітні фігурки.

Пазли – це гра-головоломка у вигляді мозаїки, яку необхідно скласти з фрагментів малюнка в цілісну картинку. В залежності від віку дитини варіюється кількість частин (для найменших малюків їх повинно бути не більше 2-3). Ігри з пазлами розвивають образне і логічне мислення, пам’ять, уяву, увагу, сприйняття (вміння розрізняти предмети за кольором, формою, розміром тощо). Пазли формують вміння співвідносити частину і ціле, а також розвивають дрібну моторику.

М’які конструктори, виготовлені з різноманітних тканин з липучками, застібками, кнопками, гачечками, служать для розвитку дрібної моторики та сенсорного розвитку. Фігурки на магнітах бувають у вигляді різних предметів, букв, цифр, геометричних фігур. Їх дуже зручно використовувати на поверхні холодильника, а також вони завжди знаходяться в полі зору дитини.

«Крутилки», «возилки» та інші розвиваючі іграшки також повинні бути в малюка у віці 2 років.

До найвідоміших «крутилок» належить дзиґа. Навчитись її обертати – завдання не з простих, однак є дуже корисним.

Коли дитина навчилась ходити, вона відразу починає щось возити, штовхати, тягти… Батькам варто подбати про те, щоб серед розвиваючих іграшок обов’язково бути автомобілі, возики на мотузці та з ручками. Діти будуть весь час возити їх за собою, постійно навантажувати та розвантажувати.

Серед списку обов’язкових розвиваючих іграшок належне місце відводиться крейді, кольоровим олівцям, нетоксичним фарбам, пісочному набору, музичним інструментам та іншим ситуативним іграшкам (ляльки, дитячий посуд, гаражі, автомобілі тощо).

Розвиваючі іграшки навіть можна виготовити самостійно!

Пам’ятайте, що розвиваючою може бути будь-яка іграшка, яка дає поштовх дитині до творчої та вільної гри.

Ігри, які батьки можуть використовувати для розвитку мовлення своїх малюків

Оскільки при правильному диханні ми вимовляємо всі слова на видиху, існує безліч ігор на тренування саме цієї фази дихання.

Вправа для дихання: мильні бульбашки В дитинстві всі ми любили мильні бульбашки. Скільки задоволення і радості приносять ці кумедні кульки, що переливаються всіма кольорами веселки! Вашій дитині вони напевно теж дуже сподобаються. Адже їх можна не тільки видувати, але ще ловити, бігаючи за ними і плескаючи в долоні. 

Вправа для дихання: свічки. Вогонь має магічну властивість притягувати увагу. Зробіть свічки невід’ємною частиною дитячих свят. Це прекрасна можливість погратися з дитиною. Задути свічку – для дворічної дитини насправді непросте завдання. Для цього ж потрібно зосередитися, набрати багато повітря, скласти губи трубочкою, та ще й дути не куди-небудь, а саме на полум’я свічки. Хваліть дитину за кожну спробу, але навчитися задувати свічку це ще не найскладніше завдання. Набагато важче малюкові дути на полум’я так, щоб воно не згасло. Для цього видих повинен бути плавним і довгим. Чому саме свічка? Просто її вогник підкаже дитині, що вона все правильно робить. А ще можна дути на свічку, потихеньку відходячи від неї, збільшуючи тим самим відстань. Обов’язково дотримуйтеся техніки безпеки. Не залишайте дитину наодинці з запаленою свічкою.

Вправа для дихання: вата або пінопласт. Візьміть невеликий шматочок вати або пінопласту (він теж досить легкий), покладіть на стіл і просіть малюка здути його. У цю гру цікаво грати в компанії. Завдання – дути так, щоб твій шматочок перемістився якнайдалі. А з пінопластом можна затіяти ще більш цікаву гру: візьміть шматочок пінопласту, встромивши в нього зубочистку, зробіть з паперу вітрило. Тепер залишилося набрати води в миску або ванну і дати старт морській регаті.

Вправа для дихання: «Хто довше?» У цій грі дуже прості правила. Наприклад, хто довше протягне звук «а», «у» або будь-який інший голосний. Всі діти люблять грати в цю гру разом з батьками.

Ігри для розвитку мовлення дитини 2-3 років

Гра для розвитку мовлення «Повторюй за мною»

Формує навички правильної вимови, розвиває артикуляційний апарат. Читайте дитині короткі римування і просіть повторювати за вами останній склад: Прибігла дітвора – ра-ра-ра, ра-ра-ра. Ногу вище, крок сміливіше – ше-ше-ше, ше-ше-ше.

Ми побачим листопад – пад-пад-пад, пад-пад-пад.

Гра для розвитку мовлення «Проведи ведмедика»

Гра сприяє розвитку мовлення, вміння орієнтуватися в просторі. Необхідний інвентар: м’яка іграшка (наприклад, ведмедик). Візьміть в руки ведмедика і голосом іграшки скажіть дитині, що дуже хочете познайомитися з будинком, в якому живе ваша сім’я. Попросіть дитину провести ведмедика по будинку (квартирі) і показати йому все найцікавіше. Підіть на кухню, нехай дитина проведе ведмедика туди. На кухні голосом іграшки питайте, як називаються ті чи інші предмети, вказуючи на них (наприклад, холодильник, плита, стіл і т. д.) Цікавтеся, для чого вони потрібні. Потім сходіть з ведмедиком в інші кімнати.

Гра для розвитку мовлення «Голоси тварин»

Гра сприяє розвитку мовлення, знайомить з тваринним світом. Необхідний інвентар: картки із зображеннями тварин або іграшки-тварини. Покажіть дитині картки з тваринами, розгляньте їх уважно. Розкажіть малюкові, де мешкає та чи інша тваринка, чим вона харчується. Одночасно знайомте дитину з голосами і звуками тварин. Дуже корисно ходити в зоопарк або слухати голоси тварин в записі. Після цього можна проводити узагальнююче заняття. Показуйте дитині картки і попросіть назвати зображених тварин і згадати, хто які звуки видає:горобець – цвірінькає (цінь-цвірінь), ворона – каркає (кар-кар), гусак – ґелґоче (га-га-га), кабани, свині – рохкають (рох-рох), коза – мекає (ме-е-е), корова – мукає (му-у-у), кішка – нявкає (няу-няу), кінь – ірже (і-го-го), жаба – квакає (ква-ква), мишка – пищить (пі-пі-пі), ослик – реве (іа-іа), півень – співає, кукурікає (кукуріку), бджола – дзижчить (ж-ж-ж), слон – сурмить (ту-у-у), собака – гавкає (гав-гав), тигр, лев – гарчить (р-р-р), качка – крякає (кря-кря). Не запитуйте дитину відразу про всіх тварин.

Гра для розвитку мовлення «Вгадай тварину»

Гра сприяє розвитку мовлення, апарату артикуляції, знайомить з тваринним світом. Необхідний інвентар: картки із зображеннями тварин. Це гра для дружньої компанії. Картки переверніть і, перемішавши, складіть в купку. Кожен учасник по черзі дістає картку і озвучує тварину, яка там зображена, а інші повинні вгадати, що це за тварина.

Гра для розвитку мовлення «Лялька спить» Гра сприяє розвитку мовлення, слуху. Необхідний інвентар: лялька або м’яка іграшка. Покладіть ляльку спати. Нехай ваш малюк заколише її на руках, заспіває колискову, вкладе в ліжечко і вкриє ковдрою. Поясніть дитині, що поки лялька спить, ви будете говорити пошепки, щоб не розбудити її. Поговоріть про що-небудь, задавайте питання, попросіть що-небудь розповісти (все це потрібно робити пошепки). Дитині може швидко набриднути, тому не розтягуйте гру. Оголосіть, що ляльці пора вставати і тепер ви можете розмовляти голосно.