Пепа чи поросятко? Формування складової структури слова
Часто доводиться чути, як батьки спонукають своїх малюків, які лише починають говорити, повторювати складні слова, наприклад, «собачка», «велосипед», «свинка». І дивуються, чому ж мовлення все ніяк не йде, залишаючись на стадії «абака», «сіпєд» та «ика».
На такі випадки у логопедів є секрет – «ССС», або Складова Структура Слова.
Секрет полягає у тому, щоб формування мовлення починати із тих слів, які дитина реально може вимовити на даному етапі розвитку.
Починається робота із найпростішого, першого типу ССС. До нього належать слова із двох відкритих складів. Спочатку варто, щоб і приголосний був лише один: тато, мама, пепа, баба. А потім додаємо і інші: кава, диня, вода, каша. Назви тварин спрощуємо до цих же двох відкритих складів: не котик, а киця, не ведмедик, а міша, не свинка, а пепа, не зайчик, а зая.
Важливо, щоб слова складались із тих звуків, які уже є сформовані. Тому недоречно давати слова на кшталт риба, літо, якщо даних звуків ще нема.
Коли дитина може самостійно вимовити десяток-півтора іменників, додаємо дієслова того ж 1 типу ССС: іде, миє, несе, дає. І починаємо формувати просту двослівну фразу із даних слів (киця іде), поступово розширюючи словниковий запас.
Згодом переходимо до вивчення слів наступних типів ССС, ідучи по порядку ускладнення:
- двоскладові слова з відкритими складами з однаковими приголосними (мама, ляля, пепа);
- двоскладові слова з відкритими складами (киця, міша);
- трискладові слова з відкритими складами (колесо, собака);
- односкладові слова (мак, пес, дід);
- двоскладові слова з одним закритим складом (кошик, гусак);
- двоскладові слова зі збігом приголосних у середині слова (мавпа, вікно);
- двоскладові слова із закритим складом та зі збігом приголосних (бублик, компот);
- трискладові слова з одним закритим складом (метелик);
- трискладові слова зі збігом приголосних (сонечко, ведмежа);
- трискладові слова зі збігом приголосних і закритим складом (соняшник, будильник);
- трискладові слова з подвійним збігом приголосних (гойдалка, світлофор);
- односкладові слова зі збігом приголосних на початку слова (стіл, клен);
- односкладові слова зі збігом приголосних у кінці слова (вовк);
- односкладові слова зі збігом приголосних на початку і в кінці слова (хвіст);
- двоскладові слова з подвійним збігом приголосних (квітка, верблюд);
- чотирискладові слова з відкритими складами (гусениця, морозиво, рукавиця, сковорода).
Робота над складовою структурою слова потрібна не лише дітям, які тільки починають розмовляти, але і тим, хто вже говорить, проте у мовленні наявні порушення ССС:
- скорочення складової структури за рахунок випадання цілих складів (тефон – телефон, весипед – велосипед);
- додавання зайвого складу, особливо під час збігу приголосних (тигер – тигр) або за подібністю (телеля — теля);
- перестановка складів у слові (кабажан — баклажан);
- об’єднання складів двох слів (копата — копати лопатою);
- уподібнення складів один до одного (мімідор – помідор, нананас – ананас, леле бус – тролейбус).