Якщо у дитини алалія. Поради батькам.
Кількість дітей з мовними порушеннями з кожним роком зростає. Батькам необхідно вчасно їх виявити, і якнайшвидше почати долати.
Чому важливо розпочати корекційні заняття якнайраніше (хоча б з 2-3-ох років)?
- Чим раніше будуть усунені мовні проблеми малюка, тим сприятливіший прогноз розвитку повноцінної особистості.
- До 5 років триває фізіологічний сензитивний період мовленнєвого розвитку дитини – саме в цей час мозок малюка найбільш сприйнятливий до корекції і навчання мовлення. Після 5 років результату досягти значно важче, а інколи і неможливо.
- В ранньому віці дитина менш соромиться свого мовного дефекту, а в старшому – стає емоційно вразливою через нього, може відмовлятися навіть намагатися говорити і займатись.
Діагноз алалія часто лякає батьків і породжує безліч запитань. І побоювання дбайливих мам і тат зовсім не безпідставні. Це одне з найскладніших мовних порушень у дітей. Малюки-алаліки швидко втомлюються, мають знижену увагу. Їх мовлення переповнене аграматизмами, словниковий запас обмежений, вони не вміють переказувати, описувати, придумувати розповіді, їм складно освоїти навички читання і письма. Страждає розуміння мовлення оточуючих. При цьому це можуть бути дуже кмітливі діти, які мають достатні інтелектуальні можливості. При більш важкому ступені алалії мовлення може бути відсутнім взагалі або зберігатися у вигляді лепету. Такі складні розлади з’являються на фоні абсолютно нормального слуху! Без організації спеціального навчання і правильної корекції дитина зі складним ступенем алалії може залишатися немовленєвою до підліткового віку. І лише через роки буде здатною частково опанувати неповноцінною мовою.
Причиною алалії найчастіше стають травми і захворювання головного мозку, перенесені малюком у внутрішньоутробному періоді, під час народження або ж у перші дні, місяці життя.
Фахівці розрізняють дві основні форми алалії: моторну і сенсорну. Такий поділ залежить від того, які мовні області кори головного мозку дитини були уражені більше.
При моторній алалії дитина розуміє мовлення оточуючих, але її власне мовлення розвивається з труднощами, їй складно повторити слово, фразу. Зазвичай ці діти активно користуються жестами.
При сенсорній алалії дитина не розуміє звернену до неї мову. Відбувається грубе порушення сприйняття мови, розрив між змістом і звуковою оболонкою слова. Малюк здатний повторювати слова і фрази за дорослим, але він не розуміє їх значення. Міміку, жести практично не використовує.
Часто батьки стикаються із словосполученням «сенсомоторна алалія». При цьому порушенні мовлення відзначаються ознаки, характерні як для моторної, так і для сенсорної алалії.
Мовлення дитини з алалією розвивається своєрідно, тому її не можна розглядати як звичайну затримку мови і чекати, доки дитина “виговориться”. Час, втрачений на це “чекання”, має у випадку алалії надто догогу ціну.
Особливості розвитку мовлення при моторній алалії:
- Дитина володіє обмеженою кількістю слів. У віці 3 років слова мають характер дитячого лепету. Наприклад, пити – «пі», йти – «ті-ті», співати – «ля», машина – «бі».
- Порушена звуковимова. Велика кількість звуків відсутні зовсім або вимовляються неправильно. Але навіть ті звуки, які дитина добре вимовляє, не використовуються нею в словах.
- Слова сильно спотворені, малозрозумілі. Дитина пропускає важкі для вимови звуки, замінює одні іншими, переставляє склади, називає тільки перший чи останній склад слів.
- Активно використовує міміку і жести. Намагаючись порозумітися з оточуючими, дитина створює свої «мімічні слова». Наприклад, при бажанні сказати слово «телефон», дитина імітує доторки до дисплею.
- Дитина сильно розширює значення слів. Наприклад, слово «ням-ням» може означати і дію «їсти», і тарілку, і каструлю, і суп.
- Своєрідна побудова фраз. У простих фразах з декількох слів, деякі замінює мімікою, інші вимовляє з сильними аграмматизмами. Наприклад, «Оля ате діти» – Оля хоче одягти сукню.
- У мовленні відсутні прийменники та сполучники. Вони не використовуються зовсім або вживатися рідко, неправильно.
- Дитина говорить мало і неохоче. Навіть маючи деякий словниковий запас, дитина не хоче ним користуватися. Особливо це проявляється при знайомстві з новими людьми, в незнайомій обстановці.
- Неможливість зв’язно висловлювати думки словами. Навіть коли дитина вже здатна будувати фрази, їй складно переказати зміст простої казки, проаналізувати події минулого дня.
Особливості розвитку мовлення при сенсорній алалії:
- Дитина часто повторює склади, звуки, слова, іноді навіть фрази, але якоїсь системності при цьому не простежується.
- Можна помітити, що розуміє такий малюк менше, ніж намагається говорити. Приміром, слово «лялька» дитина може вимовляти, а от розуміти, що дорослий говорить саме про ляльку (просить дістати ляльку, подати її з підлоги, поставити на полицю, розповідає казку про ляльку), у неї виходить не завжди. Це означає, що пасивний (те, що він розуміє) словник малюка менший, ніж активний (те, що він говорить). У дітей з нормальним рівнем розвитку мовлення пасивний словник у віці 2-4 роки, навпаки, більший активного.
- Характерною особливістю дітей із сенсорною алалією є ехолалія, коли дитина, не замислюючись про сенс, повторює чужі слова, наприклад на питання «Ти був у парку?» відповідає «В парку» замість «Я був у парку» або просто «Так».
- Через складність розуміння мовлення, ці діти часто виконують інструкції за здогадкою, шаблоном. Це легко перевірити з допомогою нетипових доручень: наприклад, дайте дитині чашку і попросіть поставити її під ліжко. Діти із сенсорною алалією, як правило, віднесуть її на стіл, де їй місце.
- У різних дітей сенсорна алалія може проявлятися в різних формах. Найскладніші випадки ті, при яких дитина зовсім не розуміє того, що кажуть інші, ніби він потрапив у чужу країну.
- При більш легкій формі дитина може розуміти окремі прості слова, коли їх вимовляють повільно і чітко, але, коли слова вимовляються в реченні, вона тут же перестає розуміти їх сенс.
!!! На ранніх етапах розвитку мови майже кожен малюк робить граматичні помилки. Однак, у міру наповнення словника, здоровий малюк поступово опановує правильним узгодженням слів. Дитина з алалією, навіть при наявності достатнього словникового запасу, продовжує говорити аграмматично.
ЯК ДОПОМОГТИ
- Не чекайте швидких результатів. Налаштуйтеся на тривалу програму комплексного впливу – медичного, логопедичного, психолого-педагогічного.
- Розвивайте РОЗУМІННЯ мови. Допомагайте дитині співвідносити слова з предметами та картинками, задавайте прості питання. Вибирайте казки з циклічним сюжетом, в яких кілька разів повторюється схожа ситуація, наприклад, «Ріпка».
- Заохочуйте БАЖАННЯ спілкуватися. Створюйте ситуації, що викликають потребу в мовленні. Будьте наполегливі, не намагайтеся передбачати і виконувати усі бажання дитини, не давши їй можливості спробувати щось сказати.
- Налаштуйтеся на спільну роботу з логопедом. Не покладайте всю відповідальність за результати тільки на нього. Пам’ятайте, дуже багато залежить і від ваших зусиль, адже ви перебуваєте із дитиною більшість часу і маєте всі можливості для постійної, ненав’язливої корекції під час повсякденного життя. Прислухайтеся до рекомендацій, вивчайте літературу, займайтеся з дитиною самостійно.
- Створіть позитивний емоційний настрій. Радійте разом з малюком навіть самим маленьким перемогам. Не скупіться на добрі слова і похвалу. Розповідайте про досягнення дитини в присутності інших членів сім’ї.
- Уникайте перевантажень враженнями. Вони важливі для розвитку дитини, але зловживати ними не варто. Часті відвідування цирку, кіно, галасливих свят створюють в голові дитини плутанину і перезбудження. Намагайтеся створювати атмосферу тиші і спокою.
- Приділяйте увагу артикуляційній моториці. Виконуйте вправи вдома в ігровій формі. Наприклад, під час вмивання вчіть дитину полоскати рот водою з зімкнутими губами або перевіряти язичком, чи чисто вичищені зуби.
- Розвивайте дрібну моторику рук.
- Обмежте перегляд телевізора. Працюючи, як фон, він сильно гальмує розвиток мови – дитина з алалією не в силах зрозуміти неперервний мовний потік, і просто перестає намагатися вичленяти з нього окремі слова, привчається сприймати мовлення як неясний гул.
- Використовуйте емоційні рухливі ігри. Вони корисні тим, що в них мова поєднується з радістю і діями. Вигуки «Лови м’яч!», «Біжи!», «Стій!» повинні супроводжуватися приємними емоціями.
- Розвивайте слухову увагу, вміння розрізняти звуки і шуми. У цьому допоможе використання звукових коробочок. Вони повинні бути однакового кольору і форми (наприклад, коробочки з кіндер-сюрпризів). Наповнювачем для коробочок служать монети, сірники, гудзики, квасоля, горох, скріпки. Можна шукати однакові за звучанням, намагатися вгадати, що всередині.
- Займайтеся щодня. Заняття матимуть позитивний вплив на мовлення дитини, якщо будуть носити систематичний і спрямований характер.