Дитина не розмовляє? Розвиток мовлення від 1 до 3 років: як займатися вдома.
Розвиток мовлення дитини раннього віку (1-3 роки) – дуже важливий етап оволодіння рідною мовою. Мовлення малюка не просто бурхливо розвивається – воно формується. Правильно організоване мовне спілкування і заняття не тільки підтримують розвиток мовлення дитини, але і допомагають компенсувати можливі порушення.
Як визначити рівень розвитку мовлення маляти?
Більшість батьків усвідомлюють важливість розвитку мовлення дитини і стежать за тим, як розмовляє їх малюк. Однак щоб визначити рівень розвитку мовлення дитини, недостатньо порівняти її мовлення з мовленням ровесників: по-перше, кожна дитина індивідуальна, а, по-друге, не виключено, що дитина, з якою порівнюють, сама має відставання. Для визначення відповідності мовлення малюка віковим нормам використовуються таблиці динаміки розвитку мовлення. Такого роду інформація є у відкритому доступі і дає загальне уявлення про етапи формування мовлення у дитини – в які періоди з’являються гуління, лепет, перші слова і фрази, як поступово розвивається її пасивний (те, що дитина розуміє, але поки не говорить) і активний словник. Уважно протестувавши мовлення дитини, можна визначити прогалини в її розвитку.
Створення розвивального середовища
Щоб мовлення дитини розвивалася, потрібно створити для цього сприятливі умови. Найголовніше – якомога більше говорити з дитиною, адже в основі формування мовлення лежить наслідування – повторення за дорослим слів і фраз. Мова повинна постійно оточувати малюка, він повинен “купатися” в ній. Для цього дорослий коментує всі побутові ситуації, режимні моменти та інші події життя малюка.
Наприклад, миття рук: “Йдемо мити руки. Давай відкриємо кран. Ні, не в цю сторону, в іншу. Ось так. А де мило? Ось мило. Бери мило і намилюй руки. Клади мило в мильницю. Давай я тобі допоможу. Три руки гарненько. Тепер давай змиємо мило. Підставляй руки під воду. Закривай кран. Тепер давай струсимо воду з рук. Ось так. Де рушник? Бери рушник, витирай руки. Молодець! Дивися, які чистенькі стали руки”.
Можливо, така постійна розмова з малюком спочатку буде викликати у дорослих деякі труднощі, що потребують зміни стилю спілкування і поведінки. Але, як показує досвід, це справа тренування: якщо є бажання і наполегливість, то дорослий може з часом навчитися спілкуватися з малюком більш конструктивно з точки зору розвитку мовлення. При цьому з досвідом приходить “почуття балансу”: говорити треба постійно, але при цьому не перестаратися і не бути надмірно багатослівним, говорити простими фразами і тільки по суті.
Заняття з розвитку мовлення
У розвитку мовлення маляти можна виділити два основних напрямки – розвиток розуміння мовлення і розвиток власного активного мовлення дитини. Крім цього, треба приділити достатньо уваги і таким додатковим напрямками роботи, як розвиток дихання і слуху, наслідування і дрібної моторики.
Розвиток розуміння мови
Перш за все, ця робота передбачає накопичення пасивного словника, що включає різні частини мови – іменники, дієслова, прикметники і прислівники. При цьому робота ведеться не тільки над словами, а й над фразами. Щоб було зрозуміліше, про що йдеться, наведемо приблизний словник рекомендованих для запам’ятовування слів за темами:
- Іменниковий словник: іграшки ( “м’ячик”, “кубик”, “машинка” і т.д.), частини тіла ( “ноги”, “руки”, “голова”, і т.д.), одяг і взуття ( “шапка”, “шарф”, “куртка” і т.д.), будинок і квартира ( “будинок”, “двері”, “замок”, “сходи”, “кімната” і т.д.), меблі ( “стіл”, “стілець”, “диван”, “ліжко” і т.д.), овочі і фрукти ( “капуста”, “картопля”, “морква”, “апельсин”, “банан”, “яблуко “і т.д.), домашні тварини і їх дитинчата (“корова/теля”,” кінь/лоша”,”свиня/порося”і т.д.), дикі тварини (“вовк”,”лисиця”,”заєць” і т.д.), тощо.
- Дієслівний словник: власні дії дитини ( “йде”, “сидить”, “стоїть”, “біжить”, “стрибає”, “грається” і т.д.), назви дій, які здійснюють близькі дитині люди ( “читає”, “пише”, “пере” і т.д.) і ін.
- Прикметники, прислівники: назви кольорів ( “жовтий”, “червоний”, “синій”, “зелений” і т.д.), назви деяких відчуттів і станів ( “солодкий”, “солоний”, “холодний”, “гарячий” , “боляче”, “смачно” і т.д.), назви деяких понять ( “великий”, “маленький”, “багато”, “мало” і т.д.).
Пропонований словник не є суворою рекомендацією, проте, дає загальне уявлення про те, в яких напрямках слід вести роботу над розвитком розуміння мови у дитини. Це, скоріше, фундамент, на який постійно будуть надбудовуватися нові слова і групи слів.
При цьому робота над словником передбачає як уточнення значень вже знайомих дитині слів, так і знайомство з новими словами. Відбувається робота над словником як в повсякденному спілкуванні, так і в спеціально організованих іграх, наприклад, “Покажи картинку!”, “Послухай загадку, покажи відгадку!”, “Знайди предмет за кольором” і ін.
Працюючи над словником, необхідно стимулювати розвиток розуміння фразового мовлення. Для цього ми пропонуємо дитині найпростіші фрази, які складаються зі слів (в тому числі, полегшених варіантів слів), які вже добре знайомі малюкові, наприклад: “На яблуко”, “Дай лялю”, “Маша бай-бай”, “Де мама?”, “Хто там?”, “Ось великий будинок”, “Що це?”, “це червона машинка”, “це великий кубик” і т.д.
Розвиток активного мовлення
Розвиваючи активне мовлення дитини, ми перш за все стимулюємо наслідування. Мовне наслідування маленької дитини спочатку схоже на ехо: дорослий говорить – дитина одразу повторює. Згодом з’являється можливість відстроченого в часі повторення. Щоб наслідування було осмисленим, мовлення повинно бути тісно пов’язаним з практичною діяльністю дитини.
Якщо мова малюка розвивається із затримкою, важливо підтримувати будь-які спроби дитини говорити, вони приймаються в будь-якому вигляді, навіть якщо говорить вона поки незрозуміло і спотворено.
Розвивати мовне наслідування краще в цікавих іграх. Наприклад, бігаємо по кімнаті з розставленими в сторони руками – ми “літаки”, летимо і гудемо: “У-у-у!” або ходимо по кімнаті і “крутимо” кермо – ми “машини”, їдемо і сигналимо “Бі-бі!”; укладаємо ляльку спати і співаємо їй пісеньку “Баю-бай!”.
Особливо ефективним для розвитку мовлення є прийом договорювання слів у знайомих потішках і віршах. Для цього ми робимо паузи, пропонуючи дитині договорити останнє слово у віршованому рядку або цілий рядок.
Крім цього, необхідно проводити спеціальну роботу з розвитку дієслівного словника дитини, враховуючи таку закономірність: чим більше слів – назв дій в мовленні дитини, тим вищий рівень розвитку її мовлення. А щоб дитині було цікавіше займатися, можна підібрати фотографії самої дитини і членів її сім’ї, на яких вони виконують якісь прості впізнавані дії.
Як визначити динаміку розвитку мови маляти?
Необхідно попередити, що не завжди результати мовної роботи з малюком виявляються швидко. Не хвилюйтеся і наберіться терпіння – часто малюкові необхідний період накопичення нових знань і навичок, перш ніж він почне їх активно використовувати. А щоб все-таки побачити динаміку розвитку мовлення дитини, можна завести “Щоденник розвитку мови”, в який не тільки вписувати нові слова і фрази, які з’являються в мовленні дитини, але й дати їх появи. Обстеживши записи за кілька місяців, ви зможете наочно побачити результати вашої з малюком спільної праці.
Успіхів вам у розвитку мовлення вашого малюка!