Профілактика дисграфії і дислексії

батькам

Актуальність профілактики дисграфії та дислексії у дітей дошкільного віку обумовлена високою розповсюдженістю цих порушень у молодших школярів.
В логопедичній літературі дають таке визначення дислексії: дислексія – часткове порушення процесу оволодіння читанням, яке обумовлене несформованістю (порушенням) вищих психічних функцій та проявляється в численних помилках, які стійко повторюються під час читання.
Психологічне визначення дислексії звучить таким чином. Під дислексією розуміють стани, основним проявом яких є стійка вибіркова нездатність оволодіти навичкою читання, незважаючи на. достатній для цього рівень інтелектуального та мовленнєвого розвитку, відсутність порушень слухового та зорового аналізаторів та оптимальні умови навчання
Основним порушенням при цьому є стійка нездатність оволодіти складозлиттям і автоматизованим читанням цілими словами, що часто супроводжується недостатнім розумінням прочитаного.
Дисграфія – це стійка вибіркова нездатність оволодіти навичкою письма за правилами графіки, не дивлячись на достатній для цього рівень інтелектуального та мовленнєвого розвитку, відсутність грубих порушень слухового та зорового аналізаторів, а також оптимальні умови навчання.
Причиною уповільненого опанування читання і письма, численних стійких дисграфічних та дислексичних помилок нерідко виступає недостатня психологічна готовність дітей до шкільного навчання. В нормі психологічна і мовленнєва готовність формується у дітей до кінця дошкільного дитинства.
Особливу увагу слід приділяти дітям з дефектами усного мовлення та відхиленнями в розвитку пізнавальної діяльності, зокрема із затримкою психічного розвитку, розумовою відсталістю. У цих дітей виявляється недостатня готовність до різних видів мовного аналізу та синтезу, зокрема до звукового аналізу.
У профілактиці дисграфії та дислексії, а також утруднень у засвоєнні писемного мовлення, актуальним є визначення схильності до цього порушення в дошкільному віці.
З метою виявлення у дошкільників схильності до утруднень в процесі опанування читання і письма застосовують різні методи: бесіду, вивчення медичної документації, систему завдань в ігровій формі.
У процесі бесіди з батьками з’ясовується спадкова схильність та органічні фактори, які зумовили труднощі в опануванні грамоти, а також негативний вплив на дитину найближчого мікросоціального оточення. З медичної документації виявляються дані про фізичний та психічний розвиток дитини, перенесені захворювання, травми та їх наслідки. Після короткого логопедичного обстеження виявляються дефекти усного мовлення. За допомогою спеціальних завдань визначається зрілість психічних процесів та емоційно-вольової сфери, рівень сформованості важливих для засвоєння грамоти умінь.
Наведемо приклади завдань, які можуть бути використані з метою ранньої діагностики, схильності до дисграфії та дислексії.

Перший блок завдань – визначення готовності до різних видів мовного аналізу
Завдання 1. Мета: з’ясувати здатність порівнювати слова за звуковим складом.
Матеріал: малюнки, назви яких починаються з одного звука.
Інструкція: Назви малюнки та визнач спільний звук для всіх слів: айстра, апельсин, ананас, автобус; миша, море, машина, муха, мило.
Завдання 2. Мета: з’ясувати здатність до визначення кількості. звуків у слові.
Матеріал: фішки.
Інструкція: Поклади стільки фішок, скільки звуків у слові: ау, ах, мак, дим, мама, гуси.
Завдання 3. Мета: виявити здатність порівнювати слова за морфологічним складом
Матеріал: слова зі спільними морфемами.
Інструкція: Послухай слова та визнач для всіх слів спільну частинку: зайчик, стільчик, вовчик, хлопчик; прийшов, прибіг, приповз, привіз.
Завдання 4. Мета: з’ясувати здатність до виділення слів із речення, визначення кількості слів у реченні.
Матеріал: смужки паперу.
Інструкція: Поклади стільки смужок, скільки слів у реченні: «Діти малюють». «Діти малюють зиму». «Діти малюють зиму фарбами».

Другий блок завдань – визначення просторових уявлень
Завдання 1. Мета: визначити здатність орієнтуватися на аркуші паперу з правого та лівого боку.
Матеріал: лист аркуша паперу, малюнки: зірочка, кулька, квітка, прапорець, будиночок.
Інструкція: Поклади у центр аркуша малюнок із зірочкою, зліва від зірочки – будиночок, справа від зірочки – квітку, справа від квітки – кульку. Поклади малюнок з будиночком у центр аркуша, в правий нижній кут – прапорець, у правий верхній кут – кульку, в лівий нижній кут – квітку, у лівий верхній кут – зірочку.
Завдання 2. Мета: визначити здатність орієнтуватися у правій та лівій сторонах аркуша паперу.
Матеріал: малюнок із зображенням акваріуму з рибками, які пливуть у різних напрямках.
Інструкція: Розглянь уважно малюнок. Покажи рибок, які пливуть зліва направо, справа наліво.
Завдання 3. Мета: визначити вміння орієнтуватися на аркуші паперу, точно виконувати інструкцію, відраховувати клітинки.
Матеріал: папір у клітинку, фішки.
Інструкція: Постав фішку в лівий нижній кут. Фішка зробила крок через дві клітинки вправо, через три – догори, дві клітинки – вправо, дві клітинки – вниз, три клітинки – вправо. Стоп!

Третій блок завдань – вивчення у дітей графічних умінь
Завдання 1. Мета: виявити здатність до точного відтворення зразка, особливості уваги дитини.
Матеріал: зразки орнаментів.
Інструкція: Уважно роздивись орнамент. Домалюй, точно наслідуючи зразок.
Завдання 2. Мета: виявити вміння уважно слухати, розуміти і точно виконувати певні правила; вивчити графічні навички.
Матеріал: папір у клітинку, олівець, зразок орнаменту.
Інструкція: Знайди лівий верхній кут аркуша. Відрахуй дві клітинки донизу і дві клітинки вправо, постав крапку. Починаємо малювати, не відриваючи олівець від аркуша: одна клітинка донизу, одна вправо, дві клітинки донизу, одна – вправо, одна – донизу, одна – вправо, одна – догори, одна – вправо, дві – догори, одна – вправо, одна – догори, одна – вліво і т. п. Подивись на свій малюнок і зразок, порівняй їх, знайди у своєму орнаменті помилки.
Ступінь успішності виконання дитиною завдань на просторову орієнтацію, фонематичного та графічного диктантів дозволяють оцінити готовність дошкільника до звуко-буквеного аналізу, розвиток у нього дрібної моторики, стан довільності психічних процесів, сформованості вольових зусиль, здатності свідомо керувати своїми діями, підкоряти їх певним правилам.
На основі отриманої інформації слід скласти міні-програму для дітей «групи ризику». Профілактична та корекційна робота з цими дітьми має комплексний характер та передбачає участь дитячого психоневролога, психолога, логопеда, вихователя. Обов’язково застосовується індивідуальний підхід: для одних дітей достатня лише психолого-педагогічна корекція, іншим необхідна логопедична допомога, треті потребують, крім цього, лікування.
Спеціальна робота з попередження у дітей труднощів засвоєння грамоти будується за такими напрямками:
1)диференційований підхід до дітей на заняттях різного типу;
2)індивідуальна робота з дітьми;
3)пропедевтична спрямованість ігор;
4)підготовка дітей до шкільного навчання в умовах сім’ї.
Зміст роботи включає розвиток зорово-просторових функцій, пам’яті, уваги, симультанно-сукцесивних функцій, аналітико-синтетичної діяльності, формування мовного аналізу та синтезу, розвиток графічних цінностей, лексики, граматичної будови мови, подолання дефектів усного мовлення.
Диференційоване навчання дітей «групи ризику» на заняттях різного типу передбачає індивідуалізацію у відборі навчального матеріалу, змісту, прийомів роботи, форм та засобів навчання. На заняттях з розвитку мовлення діти «групи ризику» частіше за інших вправляються у «рядоговорінні» (днів тижня, місяців, пір року, лічилок), у відтворенні «ритмів» (ігри зі словами, які звучать). На заняттях з формування елементарних математичних уявлень їм частіше пропонуються завдання на перемальовування та викладання з паличок геометричних фігур, їх перетворення. При необхідності надається допомога, використовується зразок. Продуктивні види діяльності (ліплення, малювання, аплікація, конструювання) дають можливість розвивати у дітей просторові уявлення, орієнтацію, сенсорні навички. На перших етапах роботи рекомендують частіше використовувати зразок, детальне пояснення. Стимулюючим фактором є спільна діяльність із дорослим. Дорослий сприймається дитиною і як більш досвідчений та знаючий, і як рівноправний партнер.
На фізкультурних та музичних заняттях використовують різноманітні вправи, чисельні повторення з метою закріплення у дітей просторових уявлень, особлива увага звертається на орієнтацію «право – ліво».
На індивідуальних заняттях з дітьми, які мають недостатню готовність до систематичного навчання, вирішуються різні завдання. Вони проводяться, по-перше, з метою перспективної підготовки дітей до занять; по-друге, для закріплення вмінь та вироблення навичок; по-третє, з метою психолого-логопедичної корекції.
У профілактичній роботі з дітьми використовується провідний вид діяльності дошкільників – гра. На заняттях та у вільний час педагог організовує ігри, спрямовані на розвиток у дітей недостатньо сформованих психічних функцій, моторних навичок, просторової орієнтації.
Для підготовки дітей «групи ризику» до опанування грамоти залучаються батьки. У навчання батьків використовуються як традиційні форми (збори, консультації, дні відчинених дверей), так і нетрадиційні: практичні заняття, діяльність батьків разом із дітьми під керівництвом педагога, ділові ігри, моделювання педагогічних ситуацій з їх наступним обговоренням. Батьків навчають правильного стилю спілкування з дитиною, співпраці з нею, знайомлять з розвивальними іграми.
Розвиток дитини в сім’ї та корекційно-педагогічний вплив на неї в дитячому колективі сприяє вирівнюванню недостатньо розвинутих функцій та процесів, які забезпечують засвоєння читання і письма.