Особливості розвитку моторики дітей із синдромом Дауна
В перші місяці життя діти майже не рухаються, їхні рухи і активність майже цілковито залежать від оточуючих, але вже на четвертому місяці життя вони починають тягнутись до предметів, зачіпати їх, таким чином вони більше дізнаються про навколишній фізичний світ та вчаться координувати погляд і дотик.
Потім починають розвиватися самостійні рухи. Діти вчаться перевертатися, сидіти, повзати та ходити. Всі ці досягнення значно розширюють світ дитини. Діти вчаться тримати предмети, маніпулювати ними, розвивають координацію рухів. Вони можуть йти і досліджувати те, що їм хочеться, бути з іншими дітьми або дорослими.
Розвиток моторики у більшості дітей з синдромом Дауна відбувається повільніше, а це, в свою чергу, обмежує їхній ранній досвід і затримує когнітивний розвиток. Наприклад, в той час як звичайні діти починають ходити у віці між 9-14 місяцями, вікове коливання початку ходьби у дітей з хворобою Дауна складає 19-48 і більше місяців. Крім того, особливостями розвитку моторики у цих дітей є уповільнене реагування на стимул, недостатня точність рухів, неспроможність попередньо планувати їх послідовність. Однак програма відповідних вправ протягом першого року життя допомагає покращити ситуацію і звести відставання до мінімуму.
Одним зі змістових компонентів фізичного розвитку є оволодіння дітьми з особливими потребами руховим досвідом, що забезпечує адаптацію дитячого організму до умов життя в природному і соціальному середовищі та оптимальний розвиток організму. Наступними складовими є процес формування усвідомленого відношення дорослого до дитини із синдромом Дауна, до певних чинників її здоров’я, оволодіння гігієнічними навичками, основами культури харчової поведінки та безпечної життєдіяльності малюка.