Показникі контролю фізичного розвитку
Заняття фізичними вправами позитивно впливають на організм дітей лише за умови правильної методики їх проведення та регулярного лікарського контролю. Умови правильної методики роботи з дітьми можна визначити лише після якісного обстеження вчителями-реабілітологами кожної дитини. На початку визначається програма за якою необхідно розпочинати заняття: «Маленькі сходинки» для дітей з особливими потребами; «Зернятко» для дітей раннього віку загального розвитку; Базова програма “Я у Cвіті” для дітей дошкільного віку загального розвитку.
Вчитель-реабілітолог, вихователь, а також батьки мають обов’язково знати суб’єктивні та об’єктивні ознаки зміни функціонального стану організму дитини під впливом фізичних навантажень.
До суб’єктивних ознак відносяться: настрій, самопочуття, бажання займатися, переносимість заняття, сон, апетит.
Настрій – це дуже суттєвий показник, що відображає психічний стан дитини. Заняття фізичними вправами повинні приносити задоволення. Настрій можна вважати добрим, якщо малюк впевнений у собі, спокійний і життєрадісний; задовільний – при нестійкому емоційному стані і незадовільний – коли дитина розгублена, пригнічена.
Самопочуття. При контролі цьому показнику не надають належної уваги, бо вважають його недостатньо об’єктивним. Це пояснюється тим, що малюк може іноді добре себе почувати, хоча в його організмі виникли хворобливі зміни, які ще не дали про себе знати. Проходить небагато часу і стан передхвороби (або хвороби) проявляється цілим комплексом ознак, в тому числі і погіршенням самопочуття. Отже, самопочуттям як показником контролю не слід нехтувати.
При доброму самопочутті спостерігають відсутність будь-яких незвичних відчуттів (біль, запаморочення, нудота), млявість, втома; при задовільному – виявляють незначні прояви вищезгаданих відчуттів; при поганому – різко виражена втома, падіння настрою, поява болю в м’язах, зниження працездатності, пригнічений стан.
Бажання займатися. Цей показник виявляється словами: велике, байдуже, немає бажання. У стані фізичної підготовленості малюк повинен мати відмінне самопочуття, міцний сон, добрий апетит і бажання займатися.
Переносимість заняття. У цій частині контролю спеціаліст або вихователь, спостерігає чи виконане заплановане навантаження (обсяг, інтенсивність); якщо ні, то чому.
Сон. Якщо дитина швидко засинає, спить спокійно і глибоко, а вранці почуває себе бадьорою, сповненою сил та енергії, то її сон нормальний. При порушенні сну можливе тривале важке засинання, неспокій, сон з пробудженнями, страхітливі сновидіння, різке скорочення сну, головний біль, зниження працездатності і погане самопочуття після сну. Всі ці симптоми можуть виникати при занадто високих неадекватних фізичних навантаженнях. При порушенні сну необхідно домогтися суворого дотримання режиму відпочинку, зниження обсягу й інтенсивності фізичного навантаження.
Обов’язково потрібно слідкувати яка кількість годин сну і його якість: міцний, без сновидінь, часто прокидався, безсоння і т. п.
У шість років загальна тривалість сну повинна становити 12 годин, з яких нічному сну слід відводити 10,5 години, а пообідньому — 1,5 години.
Можна припуститися помилки, якщо вважати, що дитина втомлюється через те саме, що й дорослі. Однією з характерних рис, властивих дітям, є швидка стомлюваність не від рухів (хоча їхнє передозування настільки ж шкідливе), а від неможливості рухатися або від одноманітної діяльності. В основі цього явища — швидка стомлюваність великих м’язів і відповідних їм центрів нервової системи дитини. Якщо діяльність дитини різноманітна, отже, і робота відповідних груп м’язів і нервових центрів змінюється: м’язи та нервові центри, які не працюють у цей момент, немовби відпочивають, набираються сили. Якщо ж дитина тривалий час перебуває в статичному положенні (довго стоїть, сидить, слухає читання), то навантаження припадає на ті самі групи м’язів і нервові центри, які швидко стомлюються.
Апетит – одна з ознак нормальної життєдіяльності. Погіршення або навіть відсутність апетиту можуть спостерігати при захворюваннях, неадекватних фізичних і нервових перевантаженнях, поганому сні і т. п. З початком занять фізичними вправами вага тіла може знижуватись, що пов’язано із збільшенням енерговитрат, витратою накопичених жирів, підвищеною витратою води з потом. У цей період, як правило, спостерігається підвищення апетиту. Для дітей, які мають зайву вагу, калорійність не повинна перевищувати енерговитрати, для них допустимий деякий дефіцит харчування за калорійністю.