«Я іду гуляти». Безпека дитини на ігровому майданчику
Кожна дитина повинна мати радісне і безхмарне дитинство, сповнене різноманітними іграми: квачами та хованками. Місцем для таких розваг традиційно стає двір. Від того, наскільки він упорядкований, залежить не тільки дозвілля дітей, але найчастіше і їхнє здоров’я.
Завітайте на будь – який майданчик. Що, швидше за все, ви побачите? Зазвичай, ту саму картину: діти порсаються у не зовсім чистому піску, , з’їжджають з гірки або залазять на драбинку, щасливчики, яким пощастило зайняти гойдалку. Мами, у свою чергу, поглядають на дітей. Найголовніше – щоб не побилися, не впали, не наїлися піску. Дитячий майданчик оманний своєю безтурботністю. Варто тільки розслабитися та заговоритися, як малюк може потрапити у халепу.
Знаходження дитини на дитячому ігровому майданчику не повинно бути довільним, а перебувати під наглядом батьків, які повинні не лише сидіти в стороні, обговорюючи різні проблеми, а грати і взаємодіяти з дітьми, тоді дитина відчуває себе більш захищеною, сміливішою, отримуючи тим самим виховний вплив через гру.
Батьки:
- Не залишайте дітей без нагляду.
- Перевірте обладнання дитячого майданчика на предмет виявлення травмуючих чинників. Особливо уважно обстежте пісок: в ньому можуть бути скло та гострі металеві предмети.
- Огляньте територію навколо будинку і перевірте наявність відкритих підвалів, каналізаційних люків, ям, електрощитів, недобудованих об’єктів, стоянок автотранспорту тощо.
Як добре, що у дворах є дитячі гойдалки! І як одночасно це небезпечно! Залізні конструкції мають руйнівну силу. Небезпека чатує дітей які близько підходять до гойдалки, адже вони не можуть правильно визначити безпечну відстань.
Батьки: чітко поясніть дитині, що:
- підходити до гойдалки можна тільки з боку, а обходити її – на великій відстані;
- Сідати на гойдалку і злізати з неї потрібно тільки тоді, коли вона зупинена і в жодному випадку з неї не можна стрибати.
- Стійте поруч, страховка потребується завжди.
Катання на роликах та велосипедах – заняття дуже корисне, але, разом з тим, досить небезпечне. Перш за все, подбайте про засоби захисту маленьких спортсменів. Різноманітні шоломи, наколінники і налокітники – це не просто модні «примочки», а те, що вбереже малюка не тільки від розбитих колін, але і травм значно серйозніших.
Батьки:
- Привчайте дітей кататися на роликах та велосипедах в спеціально відведених для цього місцях.
- Навчіть бути уважним до пішоходів.
- Якщо вам разом з велосипедистом потрібно перейти проїжджу частину, обов’язково зніміть його з велосипеда і переведіть через дорогу за руку, ведучи велосипед окремо.
- Не випускайте ніколи маленького «гонщика» з поля зору.
Ще одна небезпека – великі та маленькі чотириногі, причому не тільки безпритульні, але й справжнісінькі домашні.
Ідеться не стільки про небезпечні хвороби, що можуть переносити тварини, скільки про собачу агресію. Безперечно, ви повинні виховувати в дитині любов і довіру до братів менших, але малюк повинен чітко знати, що собаки бувають різним і не завжди добрими.
Батьки:
- Привчайте дітей взагалі не підходити до незнайомих тварин.
- Розкажіть малюкові, що не можна розмахувати руками чи палицею біля собаки.
- Навчіть дитину поводитися під час нападу собаки. Якщо нема притулку – не варто втікати, собака все одно наздожене. Покажіть малюкові, як потрібно захистити обличчя і шию, притиснувши підборіддя до грудей і затулившись зігнутими у ліктях руками. А дорослі обов’язково прийдуть на допомогу.
Отож, завдання дорослих полягає не тільки у тому, щоб оберігати та захищати дитину, але й в тому, щоб підготувати її до зустрічі з різними складними, а інколи й небезпечними життєвими ситуаціями.
Безпека дитини на вулиці має покладатися на батьків, представників служб житлово-комунального господарства і кожного з нас, від пильності і уважності яких залежить безпека наших дітей.