Як правильно хвалити дитину
Виховання дитини – це відповідальний і серйозний процес, в якому похвала і схвалення відіграють дуже важливу роль.
Всі люди потребують заохочення. У школах та інститутах похвала має вигляд позитивних оцінок і високих балів. На роботі – нам платять зарплату, за успіхи нараховують премії, підвищують на посаді. Але тим не менш потреба в доброму слові є, вона додає сил для нових справ. Що стосується дітей дошкільного віку, то вони не отримують ні оцінок, ні зарплати, тому похвала батьків для малюка – це єдиний спосіб відчути, що його люблять, зрозуміти, що він зробив щось добре, відчути себе значущим, впевненим у собі.
Як же правильно хвалити дитину?
- Похвала повинна бути конкретною, негайною і відноситися до дій дитини, а не до її таланту або неї самої. Необхідно хвалити конкретні дії малюка. Наприклад, якщо він намалював малюнок і ви хочете похвалити його за це, не варто говорити «Який ти молодець» або «Ти справжній художник». Необхідно хвалити за те, що він намалював малюнок. При цьому не забувайте про деталі: «Яку гарну квітку ти намалював», «Зайченя вийшло ніби справжнє». Похвала повинна бути адекватна ситуації і дитина повинна розуміти, що вона зробила правильно і добре.
- Хвалити дитину слід, підкріпляючи слова тактильними діями. Потиснути руку, поплескати по плечу, погладити по голові, обійняти, поцілувати при похвалі – це заспокоює дитину, наповнює її відчуттям пошани за себе. Адже батьківську тактильну підтримку не замінить жодний педагог чи тренер!
- Хвалити дитину необхідно, не порівнюючи її з іншими. Кожна дитина унікальна, тому похвала повинна заохочувати малюка до розвитку власної індивідуальності. Не використовуйте порівнянь з іншими дітьми узагалі! Порівнювати можливо лише себе сьогоднішнього з учорашнім.
- У похвалі, як і в усьому, важливо не перестаратися. Не варто хвалити за кожну дрібницю, тоді сенс похвали втрачається, і вона вже буде не настільки цінна для дитини. Або можливий інший варіант – якщо ви дуже часто хвалите малюка, він буде чекати від вас похвали майже за кожну свою дію, а якщо не дочекається, то буде в розгубленості.
- Не варто хвалити дитину тільки за успіх. Звертайте увагу на деталі, реагуйте на найменші позитивні зміни в поведінці вашої дитини. Навіть у випадку помилок і невдач, хваліть за її стійкість і вміння триматися. Не варто також забувати, що похвала – це не обов’язково наслідок успіху. Успішних подій може бути не так багато, як хотілося б, тому хваліть дитину за її старанність і зусилля.
- Не потрібно згадувати минулих помилок і невдач. Не можна пов’язувати похвалу з якою-небудь попередньою невдалою подією. Наприклад, «От бачиш, цього разу у тебе вийшло, не те що минулого разу». Нагадування про помилку в минулому може заплутати дитину і вона не зрозуміє хвалите ви її чи нагадуєте про невдачу.
- Не поспішайте хвалити, приділяйте увагу тому, чим захоплений ваш малюк. Якщо ви намагаєтеся якнайшвидше похвалити його, він починає підозрювати вас у нещирості. Наприклад, якщо ваша дитина намалювала малюнок і принесла вам його показати, а ви, мигцем глянувши на нього, сказали «Молодець», «Розумниця», «Дуже красиво», то малюк може подумати, що вам нецікаво і ви хвалите його машинально. Така похвала з часом втрачає важливість для дитини, і наступного разу вона не зверне на неї уваги.
- Хвалити дитину потрібно, враховуючи її індивідуальність. Одній дитині буде добре, коли її похвалять привселюдно, для іншої – це зіпсований настрій та знецінення її досягнень. Адже, дитина може відчути нещирість і заздрість тих, перед ким її похвалили.
- Не варто об’єднувати похвалу з критикою. Наприклад, малюк зліпив з пластиліну виріб і ви йому говорите: «Досить непогано вийшло, але я впевнена ти можеш і краще». У цьому випадку ви хвалите дитину і відразу ж починаєте її критикувати, змушуючи думати, що її досягнення не таке вже й суттєве і що вона недостатньо старалася, так як могла би зробити і краще. Коли ви змішуєте похвалу і критику, дитина найвірогідніше забуде похвалу, але запам’ятає критику.
- Хвалити дитину необхідно, не обіцяючи їй, що вона обов’язково стане відомою людиною. Оцінка повинна бути об’єктивною, адже малюк вам вірить. Уявіть, яке дитина матиме розчарування, якщо десь в іншому колективі вона помітить, що є діти, які співають, малюють, танцюють значно краще, ніж вона.
У процесі виховання дітей позитивні емоції мають куди більш сильний вплив, ніж негативні, тому потрібно частіше хвалити дитину, ніж карати і лаяти. Схвалення з боку батьків допомагає вирости впевненою у собі людиною.
Джерело: