Рефлексія як профілактика емоційного вигорання
Рефлексія – це процес глибинного самопізнання суб’єктом своїх внутрішніх психічних станів та актів. Від латинського reflexio – «звернення назад» (тому що визначалося, як звернення уваги на самого себе і свою свідомість, на свої дії), але Сократ, а слідом за ним і Платон, оперували термінами: самопізнання, самоспостереження, самовдосконалення. У своїх «Діалогах з Сократом», Платон давав сократівське трактування: роздуми про людське буття і власне «Я» в ньому, і їх взаємозв’язок на підставі спостережень за собою – є єдиний шлях до самовдосконалення, до внутрішнього духовного розвитку через звільнення від хаосу нав’язливих думок та забобонів. Інструмент для досягнення цієї свободи (також єдиний) – внутрішній діалог.
Роль рефлексії:
- послідовний аналіз власних думок та спостереження за ним;
- оцінка власних шаблонів поведінки з подальшим корегуванням;
- наслідок очищення свідомості – відмова, позбавлення від сумнівів та вагань, перехід до моделі рішучої поведінки;
- найглибше занурення – пізнання себе з перетворенням прихованих можливостей в діючі і корисні.
Профілактика емоційного вигорання за допомогою рефлексії
Емоційне вигорання може охопити людину будь-якої професії. Однак саме рефлексія здатна допомогти і уникнути його, і, якщо не вдалось вчасно запобігти вигоранню, легше та швидше подолати. Яким саме чином:
- Людина, схильна до рефлексії, однозначно помітить у собі симптоми емоційного вигорання: почуття виснаженості або втоми, відсутність мотивації до роботи, негативне сприйняття реальності, відчуття неспроможності виконувати свою діяльність. Той, хто до себе не буде прислухатися, буде неуважним до проявів вигорання, нехтуватиме власним невдоволенням – у результаті може дійти до хронічного стресу чи навіть депресії.
- Здатна до самоаналізу людина зможе також виявити причини емоційного вигорання: чи це тривала робота в напруженому темпі, чи тяжкі навантаження (емоційні, фізичні), чи конфліктний колектив і нестача взаєморозуміння, чи відсутність належної винагороди за роботу. Знаючи, що спричинило емоційне вигорання, легше буде знайти шлях до його подолання.
- Врешті-решт, людина, схильна до рефлексії, вчасно зможе себе почути та взяти необхідну перерву. Зупинитись і попіклуватись про себе. Вона знатиме, що приносить їй задоволення та зможе відволіктись на хобі, яке наповнить її необхідними ресурсами для повернення душевної рівноваги та подолання вигорання.
Пізнаючи себе, прислухаючись до себе, можна легко уникнути емоційного вигорання, вчасно даючи собі перерву та відпочинок, займаючись тим, що приносить задоволення, чи, принаймні, розуміючи, чому саме колись улюблена робота стала не милою і що необхідно змінити, аби знову бути сповненим сил та ресурсів працівником.