Якщо дитина відмовляється бігати

моторика

Одним із провідних рухів, який інтенсивно розвивається у дошкільному віці, вважається біг. Ніколи неможна примушувати дитину до бігу! Якщо дитина відмовляється бігати слід почекати якийсь час, а потім запропонувати знову. Нехай дитина посидить та подивиться, як бігаєте ви. Навряд чи вона висидить на місці й не захоче приєднатись до вас.

Підчас бігу головне – це задати належний темп. Тому спочатку його повинні задавати дорослі.  Слід бігти на крок попереду дитини. Час від часу дорослий наздоганяє її та біжить пліч – о – пліч. У цьому випадку досить корисною є гра «Біжи по моїй тіні» (тобто під час бігу дитина повинна постійно наступати на верхній кінець тіні дорослого) – це допоможе задати потрібний темп під час бігу на довгу дистанцію.  Необхідно регулярно бігати одним маршрутом. Коли дитина тільки починає бігати, у неї виникає бажання вивчати все навколо. Поважайте це її бажання. Кожна зупинка – це привід для того, щоб навчити її чого небудь, а потім слід обов’язково повернутись до бігу. Рано чи пізно дитина вивчить маршрут і перестане відволікатись.

Перш ніж розпочинати пробіжку, повідомте дитину, на яку відстань слід бігти цього разу, а ще краще – показати, куди саме бігти. Іншими словами чим більше знайоме дитині навколишнє середовище, тим успішніше вона вдосконалюватиметься в бігу. Під час занять з бігу треба уникати слизьких поверхонь або таких, де є вибоїни.

Ніколи не слід займатися бігом, якщо дитина втомилася, голодна або хоче пити. Біг збуджує апетит, тому необхідно подбати про те, щоб після повернення додому на дитину чекав легкий сніданок.

Частота, інтенсивність і тривалість бігу повинні постійно змінюватися залежно від фізичного стану дитини. Як і підчас виконання інших вправ, необхідно починати з нетривалих, легких, але частих пробіжок.

Для початку достатньо пробігати по 10 -15 секунд, але якнайчастіше. Можна прогулятися півтора кілометри, час від часу влаштовуючи легкі пробіжки підтюпцем, наприклад, робити десять пробіжок по 5 – 6 метрів (тобто долаючи в цілому 50 -60 метрів), а решту відстані проходити пішки.

Займатись цим бажано тричі на тиждень, збільшуючи довжину дистанції, що долається, але зменшуючи кількість пробіжок і роблячи все це якомога поступовіше.

У цей момент дитина вже ставиться до бігу як до засобі пересування. Бажаючи скоріше досягти наміченої мети, вона мимоволі бігтиме.