Нехай сліз буде менше!

батькам

  1. Приводьте малюка раніше, в числі перших, коли ще є час спокійно поговорити з вихователем. Важливо, щоб дитина бачила доброзичливий контакт між мамою і вихователем – тоді “тьотя” не буде здаватися такою чужою.
  2. Можна дати дитині ключ ніби від квартири – це буде для неї гарантія того, що мама повернеться, бо без ключа не зможе потрапити додому.
  3. Не затягуйте момент слізного прощання, щоб воно не вилилося у справжню істерику.
  4. Але обов’язково прощайтеся, ніколи не тікайте непомітно. Рано чи пізно дитина помітить вашу відсутність, і подумає, що ви просто їі покинули.  В неї може розвинутися справжнй невроз через те, що вона весь час буде боятися того, що мама може зникнути в будь-який момент.
  5. Якщо дитині дуже важко відпустити маму – нехай перші дні її приводять тато чи бабуся.
  6. Не “піддурюйте” дитину, завжди чесно кажіть, коли ви її заберете (після прогулянки, після сну…), і виконуйте обіцянку.  Коли мама каже : “Я прийду через п’ять хвилинок”, а приходить ввечері, це виливається для малюка у справжній стрес.  Весь день він очікує у тривозі, що мама про нього забула.
  7. Можна давати дитині з собою улюблену іграшку, яка також буде “ходити у садок”, “знайомитися” із садочковими іграшками.
  8. Приходьте за дитиною у гарному настрої, без тривоги, не виясняйте при дитині, чи багато вона плакала, чи було сумно. Краще запитайте, з ким познайомилася, що робила, чого навчилася. Скажіть, як ви нею пишаєтеся, візьміть додому малюнок чи поробку і повісьте на видному місці – так дитина буде відчувати, що теж робить важливі справи, поки мама на роботі.
  9. При дитині не відзивайтеся негативно про дошкільний заклад та вихователів, формуйте у неї позитивне ставлення і довіру.
  10. Не просіть вихователів годувати вашу дитину насильно, змушувати доїдати. Дуже часто негатив до садочка розвивається саме з цієї причини.
  11. Будьте спокійні, впевнені і позитивні. Адаптація дитини багато в чому залежить від того, чи готова мама відпустити її від себе. Якщо мама думає:  “В мене серце розривається, він, бідолашка, там плаче, кличе мене, а я його зрадила, залишила”, дитина все це відчуває і адаптація буде дуже болісною.
  12. Не просіть вихователя викликати вас, як тільки дитина заплаче.  Малюк швидко засвоїть схему плач-прихід мами, і слізний період затягнеться на місяці. Не хвилюйтеся, його обов’язково заспокоять і зацікавлять.

Успіхів вам, і легкої адаптації!