Використання прийомів ейдетики у роботі з дошкільниками з особливими потребами.

У сучасному освітньому просторі все більше популярності набуває впровадження інноваційних освітніх технологій. Вони сприяють гуманізації процесу навчання, його особистісному орієнтуванню, оптимізації взаємодії з вихованцями. У корекційній педагогіці можливості використання інноваційних освітніх технологій та їх значущість у практиці роботи з дітьми з особливими потребами досліджені не достатньо. Становлення особистості дитини з особливими потребами, під час якого формуються вищі інтелектуальні функції є однією з актуальних проблем корекційної педагогіки. У зв’язку з цим, на сучасному етапі особливого значення надається удосконаленню змісту навчання та виховання дітей з особливим потребами. Актуальними стають пошуки нових підходів до педагогічної підтримки, перспективних технологій розвитку. Вади психофізичного розвитку дітей з особливими потребами не дозволяють використовувати освітні технології в «чистому» вигляді, а потребують урахування багатьох об’єктивних і суб’єктивних обставин. Тому, запровадження у корекційно – розвивальний та виховний процес сучасних освітніх технологій вимагає перш за все вивчення потенційних можливостей та психофізичних особливостей дитини, її характеру, поведінки, ставлення до навколишнього тощо.

У кожної людини у житті час від часу трапляються складні, суперечливі ситуації, коли здається виходу немає. У таких випадках хтось впадає у відчай і безнадію, опускає руки, а інший сприймає труднощі як виклик і обов’язково знаходить правильне рішення. Які ж риси необхідно мати, щоб виходити переможцем? Насамперед вміти нестандартно мислити, помічати найдрібніші деталі, логічно розробляти варіанти, бути впевненим у собі. Ми маємо розвивати ці здібності у дітей. Але спитаємо себе, чи маємо ми самі ці здібності, щоб формувати їх у дітей? Якщо ні то варто почати працювати над собою. В цьому нам допоможе ейдетика (від грецького ейдос – образ). Це напрямок психологічної науки, який визначає ейдетизм як різновид образної пам`яті і можливості його практичного застосування у різних сферах життя людини.Чи помічали ви, з якою легкістю  дитина запам’ятовує фрази з мультфільмів, рекламних роликів, слова з пісень? А скільки зусиль їй треба докласти для того, щоб запам’ятати віршик, правило чи таблицю множення? До того ж, вивчений віршик дитина забуває через тиждень — два, а улюблені фрази пам’ятає місяцями. У чому ж тут справа? А справа в тому, що діти сприймають та запам’ятовують інформацію через світ образів. В першому випадку основою для запам’ятовування став яскравий образ, а в другому — нав’язана дорослим інформація. Перші 5-7 років права півкуля, відповідальна за уяву, розвивається у людини швидше за ліву, відповідальну за логічне та аналітичне мислення. Ось чому яскраві образи такі важливі у житті дітей.

Як допомогти дитині запам`ятовувати необхідну інформацію і вчасно пригадувати її? Як пробуджувати інтерес, спонукати до мовленевої активності, дарувати відчуття успіху?

На ці запитання відповідає ейдетика.

Ейдетика – це не тільки розвиток уваги, уяви, пам`яті, різних видів мислення, а й спосіб подачі навчального матеріалу. Вона  залучає всі аналізатори дитини: дозволяє не лише побачити, а й помацати, почути, скуштувати, понюхати; подає нове через добре знайомі дітям образи. Ейдети стверджують, що не буває поганої пам`яті, а ми просто часто не вміємо нею користуватися. А причина цього – недостатньо розвинене асоціативне мислення. Відомий психолог Л.Вигодський зазначав, що наукові поняття не засвоюються і не заучуються дитиною, а виникають і формуються за допомогою величезного напруження її власної думки. Систему занять – ігор для розвитку асоціативного мислення розробила методист Ольга Пащенко.   За допомогою них можна навчити малюка читати, писати. А головне мислити, спостерігати, розмовляти, доводити, розуміти, творити. «Ейдетика» має великий компесаторно – розвивальний потенціал. За допомогою розвивальних ігор удосконалюються психічні процеси, зорові відчуття та сприймання, емоційна сфера.

Метод ейдетики побудований на простих принципах:           

Уява + позитивні емоції = засвоєна інформація.
Радісна, весела атмосфера.
Мобільність і доступність ігрового матеріалу.
Поділ інформації, відповідно до особливостей кожної дитини.

Характерними особливостями розвивальних ігор ейдетичного напряму є:

  1. Кожна гра – це комплекс завдань, які дитина виконує за допомогою картинок, іграшок, тактильних карток, кубиків, цеглинок тощо.
  2. Завдання даються дитині в різних формах: у вигляді моделей, схем, площинного малюнка, письмових та усних інструкцій.
  3. Завдання розміщені в порядку наростання складності, тобто в них використано принцип народних ігор: від простого до складного.
  4. Більшість ігор не вичерпується запропонованими зразками, а дозволяють дітям складати нові варіанти завдань, займатися творчою діяльністю.
  5. Ігри не сумісні з примусом, створюють атмосферу вільної та радісної творчості.
  6. Ігри слід повторювати, адже це – необхідна умова розвивального ефекту.
  7. У процесі ігор вдосконалюється фонематичний слух, гострота зору, сприйняття простору і часу, мовлення, мислення, пам’ять та інші психічні процесу.

«Ейдетика» пропонує будувати роботу з дітьми на основі:

Головне запитання під час тренування асоціативного мислення звучить так: «Про що ти подумав?».

1. Вільні асоціації, пов`язані з предметними образами:

Ігри за вільними асоціаціями пов’язані з предметними образами. Із самої назви «вільні асоціації випливає, що під час занять не можна використовувати жодних предметних зображень. Та в маленьких дітей ще не достатньо сформовані уявлення про навколишній світ, замало життєвого досвіду, щоб будувати асоціативні зв’язки самостійно. Тому на першому етапі роботи малюкові потрібна допомога дорослого. Починати треба так:

Вихователь:

Діти :

На цьому етапі занять головне, щоб діти вчилися обґрунтовувати свій асоціативний вибір.

  1. Колірні асоціації. Для цього виду роботи потрібні картки з намальованими плямами різних кольорів та не кольорові зображення предметів або явищ.

Вихователь дає дитині або ж показує усій групі картинку з плямою певного кольору. Завдання кожного – вибрати серед картинок різних предметів саме ту, зображення якої в нього асоціюється з заданим кольором. Дитина обов`язково має обґрунтувати відповідь.

Наприклад:

Можна змінити хід гри: навпаки, пропонуйте ряд предметних зображень і записуйте: «Про який колір ви подумали? Чому?»

Поради:

  1. Цей вид встановлення асоціацій доцільно включати під час занять, теми: «Плоди», «Явища природи», «Тварини», «Рослини».

запитання звучатиме так: «Про які плоди(рослини, тварини) ви подумали, побачивши жовтий колір?»

  1. Асоціації пов’язані з геометричними фігурами. Для цього виду роботи вам знадобляться картинки із зображеннями геометричних фігур та різноманітних предметів.

Запитання ставте аналогічно: «У мене є круг. Про які предмети ви подумали?»

Не забувайте про аргументацію, спонукайте дітей вчитися пояснювати, чому вона обрала саме той предмет. Наймолодшим потрібно спочатку дати змогу попередньо вивчити форму предметів, а під час гри пропонувати зорові підказки – предметні картинки. Слід заохочувати малюків призами. Ці ігри стимулюють мовну активність, роблять дітей сміливішими, формують уміння відстоювати власну думку.  Працюючи з формами оберіть для себе одну форму і працюйте з нею протягом дня або тижня. Намагайтеся помічати в довкіллі всі предмети, що мають визначену форму(протягом дня, кругом). Можна провести конкурс на найдовший список помічених форм.

4.Тактильні асоціації Для цього виду роботи потрібно мати набір тактильних картинок, які запропонував професор, доктор педагогічних наук Ігор Матюгін. Основна ідея цих карток полягає в тому, що кожна з них має свою фактуру: хутро, наждачний папір, фланель, мотузка, палички, крапельки воску, велюр…

До колекції можна додати картку з ґудзиками, гречкою, шматками дроту, з дерматиновим покриттям.

Принципи роботи залишаються такі самі, як і в попередніх видах роботи: «Про що ти подумав, доторкнувшись до цієї картинка?» (я подумав про зайчика, тому що він пухнастий…..)

Можна також пограти навпаки: ви пропонуєте дітям дібрати до конкретного предмету зображення свої варіанти карток, відчуття від яких у них асоціюються із заданим предметом.

Тоді запитання звучатиме так:

Дітям подобаються ігри з використанням дроту, пластиліну, паличок тощо. Для таких ігор потрібні дротики  завдовжки 20 – 30 см. На першому етапі дитина тренується вигинати фігурки з дротиків. Потім завдання ускладнюється вимовою слів. Дитина ніби розсаджує слова на фігурки. Можна грати в парі одна промовляє слово, інша робить фігурку, потім навпаки. Під час читання оповідання його зміст можна відображати фігурками з дроту. Наприклад: «У лісі жив зайчик. (робимо фігурку довгі вуха) Він заховався під ялинкою(робимо ялинку). На ялинці сиділа пташка. Вона сиділа у гнізді. У гніздечку лежало яєчко. Дитина дивлячись на фігурки, може вільно й послідовно переказувати зміст оповідання.

Можливий варіант гра «Гороховий масаж»

5. Предметні асоціації. Цей вид асоціації передбачає встановлення зв’язків предметів або між собою, або з їхніми ознаками. Для використання цього прийому вам потрібно мати набір різних предметів: ниточку, паличку, трубочку, папірець, шматок тканини, шишку,каштан, камінчик, мушлю, монетку, ґудзик.

Вихователь бере нитку: говорить: «Довге  і гнучке» Про що ви подумали? Або ви тримаєте монетку і говорите: «Кругле і залізне». Про що ви подумали?(банка, її закривають кришкою..)
Ігри за методом часткового показу. Для цієї гри виготовлений будиночок із віконцем (розмір віконця відповідає розміру картинки). У віконця є ставні.

Гра «По клітинках гуляй, свою руку розвивай»

6. Звукові асоціації. В ейдетичному напрямку застосовуються аудіо записи різних звуків і шумів.  Можна створити цілу колекцію звуків, розподіливши  за різними групами: побутові шуми, звуки природи, музичні звуки, звуки вулиці тощо. Ще є другий спосіб використання звуків.

Потрібно зробити мішечки і покласти в них різноманітні предмети, що породжують звуки. Наприклад: в один мішечок покладіть папір, в другий-монети, в інші – коробочку з пластмасовими кульками, камінцями, квасолею тощо. Ставимо перед дитиною на набірному полотні ряд предметних зображень (книжка, цибуля, їжак, листок) і за допомогою звукового мішечка з целофановим папером пропонуємо обраний звук, після чого запитуємо: «про що ти подумав, почувши цей звук?»(я подумав про книжку, тому що коли її гортають, сторінки шурхотять). Не варто відгадувати, що міститься у мішечках, важливо створювати асоціативні образи за звуком. Крім того,  підготувати склянку з водою, трубочку, дудочку, свисток, музичний молоток. Пропонуйте звук, наприклад: дзвін монеток запитайте: «Про що ви подумали, почувши цей звук?» Намагайтеся ховати за долонею ці джерела звуків, які не можна покласти в мішечок: ножиці, дудочку, склянку з водою …

7. Смакові асоціації. Мабуть, не знайдеться жодного вихователя, який би не грав з дітьми у гру «Відгадай на смак». Але ейдетичний напрямок не передбачає вгадувати. Запитання буде таке ж, як раніше: «Про що ви подумали?» Для дітей старшого віку можна використовувати комбінації солодке і гаряче, солоне і холодне. За бажанням можна дати ще тактильно-смакові відчуття: хрумкий, соковитий, твердий, рідкий тощо.

8. Нюхові асоціації. Нюховий аналізатор – це, мабуть, найменший з усіх названих. Тому залучивши його до роботи з малюками, потрібно бути особливо обережним, оскільки здатність сприймати різні аромати ще не достатньо вивчена. Можна використовувати нюхові коробочки з різними ароматами: парфумів, м’ятним ароматом, ароматів трав, спецій.

В ейдетиці використовуються і графічні асоціації.

Для розвитку асоціативного мислення  використовують друдли.

Друдли – це загадка – головоломка; малюнок, про який неможливо чітко сказати, що це таке. Так круг діти можуть перетворити в сонечко, квіточку, яблуко, окуляри. Друдли знадобляться на будь – якому занятті. Наприклад: допоможуть пригадати тварин, овочі, фрукти, транспорт, рослини та інші. Коли  показуєте друдл, повертайте його під різними кутами, щоб діти побачили якомога більше ракурсів цього зображення, щоб використати більше резервів обраного друдла. Використання друдлів сприяє розвитку асоціативного та дивергентного мислення, пам’яті, вчить знаходити нестандартні підходи до різноманітних задач.

Роботу з друдлами варто почати з другого півріччя молодшої групи. На початкових етапах цієї роботи застосовують предметні зображення, що легко асоціюються із запропонованим друдлом. На цьому етапі використовують дудли і паралельно до них картинки з зображенням веселки, скакалки, відра з ручкою, хустинки…., що схожі за формою з цими друдлами. Коли діти починають легко добирати картинки до друдлів, роботу ускладнюють. Діти починають добирати асоціації до друдлів за уявними образами. Під час гри дитина доводить свою думку, обґрунтовує її, а це викликає мовленнєву активність, сприяє і логіко – математичному розвитку. Тому доречно використовувати дудли на заняттях мовленнєвого та математичного спрямування, а також у різних сферах життєдіяльності у продовж дня. використання друдлів дає можливість зробити заняття цікавим, пізнавальним, розвивальним. У практичній роботі використовують дудли окремо або включають їх в ігри. Наприклад, пропонують скласти розповідь за серією друдлів, які діти добирають самостійно і викладають їх у певній послідовності, а потім придумують за ними розповідь. Дудли використовують як прийом для збагачення словника. Наприклад, пропонують розгадати, хто або що сховано у друдлі, а коли діти називають істоту, предмет чи явище, то заохочують до називання дій, які ті можуть виконувати, їхі ознаки).

З метою розвитку асоціативного мислення проводять дидактичну гру «Знайди предмет, який розповідає про…(живу істоту, посуд, меблі…) У цій грі дітям дають набір друдлів і пропонують серед них знайти ті, що нагадують живу істоту (меблі, одяг, посуд…) на заняттях з математики пропонують упізнати цифри або геометричні фігури, що сховалися у друдлах.

Використання цих та інших прийомів ейдетики у щоденній роботі є надзвичайно ефективним, до того ж, цікавим способом саморозвитку та формування мислення, пам’яті, мовлення, креативності у дорослих та дітей.