Особливості вікового розвитку дошкільника
Дошкільне дитинство охоплює молодший дошкільний вік (4-й рік життя), середній дошкільний вік (5-й рік життя), старший дошкільний вік (6-й рік життя). На цьому етапі складається нова соціальна ситуація розвитку, провідною діяльністю стає гра, під час якої дошкільники опановують інші види діяльності. Виникають важливі новоутворення у психічній та особистісній сферах, відбувається інтенсивний інтелектуальний розвиток дитини, формується готовність до навчання у школі.
Соціальна ситуація розвитку в дошкільному віці
У ранньому дитинстві малюк відкриває для себе існування дорослих, складний їхній світ. Саме відокремлення дитини від дорослого створює нову соціальну ситуацію, в якій вона прагне до самостійності. Її основною потребою є участь у житті й діяльності дорослих, оскільки в цьому віці дитина не може реалізувати себе через брак сил, умінь, знань. Тому малюк стає дорослим у думках, уяві, перебираючи на себе властиву дорослим певну роль, наслідує дорослих, діє, як дорослий, але у формі сюжетно-рольової гри.
Провідна діяльність у дошкільному віці
Особливості соціальної ситуації розвитку дошкільника виражаються в характерних для нього видах діяльності, передусім у сюжетно-рольовій грі. У грі дитина пізнає світ, стосунки, ролі, поведінку людей, моделює міжособистісні стосунки в ньому, вчиться орієнтуватися в різних сферах життєдіяльності, оволодіває правилами та нормами життя. У грі відбувається самопізнання, усвідомлення свого внутрішнього світу, оволодіння першими формами саморегуляції.
Новоутворення дошкільного віку
У дошкільному віці уява, мислення та мовлення тісно пов ’язані. Їх синтез породжує здатність створювати образи та довільно маніпулювати ними за допомогою мовних самоінструкцій. Це означає, що у дитини виникає та починає успішно функціонувати внутрішнє мовлення як засіб мислення, з’являється опосередкована певними уявленнями довільна поведінка. Одночасно завершується процес опанування мови як засобу спілкування, що створює основу для активізацїї виховання і розвитку дитини як особистості. У процесі виховання відбувається засвоєння необхідних моральних норм, форм і правил культурної поведінки. Усвідомлені малюком норми і правила починають керувати його поведінкою, перетворювати його дії на довільні та морально регульовані вчинки. Це засвідчує появу довільної моральної саморегуляції. У дошкільному віці виникають первинні моральні настанови, передусім розрізнення того, що є добрим і поганим. Вони формуються разом з естетичними, тому для малюків красиве не може бути поганим. Дитина в цьому віці вже не може жити у безладі. Все, що бачить, вона намагається впорядкувати, збагнути закономірності навколишнього світу, що є свідченням виникнення первинного, хоча ще схематичного дитячого світогляду.