Пагінець → Новини → Як допомогти аутичній дитині навчатись у звичайній школі.

Як допомогти аутичній дитині навчатись у звичайній школі.

аутизм батькам буклети та пам’ятки

Як допомогти аутичній дитині навчатись у звичайній школі

Уважно поставтеся до того, чи комфортно почуває себе дитина в новій школі. Чи не піддається вона цькуванню з боку дітей, їх батьків, вчителів, чи може перебувати в школі, незважаючи на сенсорні проблеми. Можливо, є необхідність вибрати іншу школу або навіть іншу форму навчання.
Прислухайтеся до вашої дитини. Запам’ятайте, – «я не хочу йти в школу» – це не завжди примха. Те, чи прислухаєтеся ви до цієї заяви, іноді може бути питанням життя і смерті. Більшість аутистів, яких я знаю, в шкільні роки серйозно думали про самогубство. І у більшості аутистів є серйозні психологічні, а іноді навіть і фізичні проблеми, придбані ними в шкільні роки. Перш ніж переконувати дитину, що в школу ходити треба бо «всі діти ходять в школу», і думати наскільки жахливо було б не виправдати супільні очікування, подумайте над тим, наскільки жахливо буде, якщо ваша дитина накладе на себе руки. Або якщо у неї на все життя залишаться серйозні психологічні проблеми, а ви будете усвідомлювати, що саме ви в цьому винні.
Якщо ваша дитина хоче вчитися в звичайній школі, не позбавляйте її цього права. Зрештою, вона не буде все життя жити в ізоляції! Пам’ятайте – ваша дитина має право на навчання в звичайній загальноосвітній школі
Пам’ятайте, що інклюзія і запихання дитини в звичайну загальноосвітню школу, де для таких, як вона, не створені ніякі умови, не одне й те саме.
Поговоріть про особливості вашої дитини з класним керівником і, можливо, директором школи. Пам’ятайте – вони в будь-якому випадку помітять, що ваша дитина відрізняється від інших дітей, і краще, якщо вони будуть знати причини цих відмінностей. Вчитель серйозніше поставиться до проблем вашої дитини, якщо буде знати, що у цих проблем є об’єктивна причина. Більшість вчителів нічого не знають про аутизм, тому корисно було б заздалегідь продумати, як саме ви будете розповідати їм про це.
У розмові з учителем зверніть увагу на конкретну поведінку вашої дитини, яка відрізняється від загальноприйнятої норми. Більшість вчителів оцінюють поведінку дитини на підставі загальноприйнятих стереотипів. Наприклад, вони можуть вважати, що дитина бреше, якщо не дивиться в очі. Або думати, що дитина не вивчила уроку, якщо не може сформулювати свою відповідь усно.
Якщо дитина не розуміє, як формулювати свої думки усно, поясніть це викладачеві і запропонуйте давати вашій дитині завдання в письмовій, а не в усній формі. Більшість аутичних дітей, яких я зустрічала, не зуміли навчитися формулювати думки усно. Необхідність щось переказувати усно стала причиною того, що їм ще складніше було вчитися в школі.
Поговоріть з викладачем про інші особливості навчання вашої дитини. Дуже багато аутичних дітей досить незграбні, і це може стати серйозною проблемою на уроках фізкультури. При цьому сама дитина не винна у своїй незграбності, її не можна подолати зусиллям волі. У багатьох аутичних дітей є проблеми з перемиканням уваги. У деяких є проблеми з дрібною моторикою. Серед аутистів більше людей з дискалькулією (проблеми з рахунком), дислексією (проблеми з читанням) і дисграфією (проблеми з правописом). Крім того, у аутичної дитини може бути супутній діагноз, наприклад СДУГ.
Попередьте вчителя про стиммінг дитини і попросіть дозволити дитині “стиміти” на уроці (якщо, звичайно, це не заважає іншим дітям). Для багатьох аутичних дітей вкрай складно відмовитися від стиммінгу. І якщо вони будуть зосереджені на тому, щоб не “стиміти”, їм набагато складніше буде вчитися і сприймати нову інформацію. Якщо стиммінг вашої дитини заважає оточуючим або може заподіяти шкоду її здоров’ю, спробуйте замінити його на менш небезпечний вид стиммінгу.
Поясніть вчителю, що дитині може бути складно виконувати деякі «абстрактні» завдання. Наприклад, складати речення зі словами на задану тему або малювати малюнок на вільну тему. Дуже багатьом аутичним дітям потрібні чіткі завдання і вказівки. І ті завдання, які здаються для більшості дітей дуже простими, можуть бути для неї складними, і навпаки.
Якщо в школі прийнято водити дітей до їдальні і годувати їх однаковим обідом, попередьте вчителя, якщо у вашої дитини є непереносимість певної їжі. Серед аутистів більше людей з непереносимістю глютену і з іншими проблемами травлення. Крім того, деяку їжу аутичним людям практично неможливо їсти через її текстуру.
Якщо у вашій школі є сувора форма з певного матеріалу, переконайтеся, що ваша дитина може такий одяг носити. Не змушуйте її надягати незручну шкільну форму.\
Поясніть викладачеві, що ви не хочете, щоб він намагався зробити з вашої дитини «нормальну», насильно її соціалізув і нав’язував їй образ мислення, який ваша дитина все одно не зможе сприйняти.
При можливості відправляйте дитину до школи разом з тьютором. Навіть якщо у вашої дитини немає сильної потреби в індивідуальному навчальному плані і в постійній спеціальній допомозі, присутність тьютора може сильно знизити кількість шкільних проблем.

Про що варто поговорити зі своєю дитиною

Пам’ятайте, що інші діти, швидше за все, здадуться вашій дитині дуже дивними і неадекватними. І вона їм, швидше за все, здасться такою же.
Поясніть дитині, що клас – це як лотерея, і там не обов’язково будуть розуміючі і цікаві діти, з якими легко спілкуватися. Але такі діти там цілком можуть бути. Не треба малювати для дитини прекрасні картинки про «хлопців, які обов’язково стануть друзями» і «діток, з якими цікаво базікати на перервах». Нехай ваша розповідь буде правдивою. Інакше ви можете втратити довіру дитини.
Навчіть свою дитину давати здачі кривдникам. Поясніть, що спосіб «не звертай уваги і вони відстануть» швидше за все не подіє. Розкажіть, які саме дії однокласників треба розцінювати як образливі і до кого звертатися за допомогою.
Поясніть дитині різницю між нападом і самообороною якомога точніше і конкретніше.
Задавайте дитині конкретні питання про те, що відбувається в школі. Вона може не розуміти, що саме ви хочете почути, коли задаєте питання: «Що нового було в школі?». Адже нового було дуже багато. Наприклад, відкрите вікно на уроці, нові цукерки в їдальні, новий плакат на дверях, нова тема з математики і нові спроби сусіда по парті побити вашу дитину ногами. Все це «нове». Але звідки їй знати, що розповідь вчителя вам менш цікава, ніж побої однокласників?
Скажіть йому, про які саме речі він повинен вам розповідати. Наприклад, побої, дивні коментарі однокласників, які він не може зрозуміти, оцінки, дати контрольних робіт, те, що треба здати гроші на шкільні потреби.
Постарайтеся не використовувати в своїх питаннях абстрактні слова, пов’язані з описом емоцій. Наприклад, «Тебе не ображають в школі?». Дитина може не розуміти, як це «ображатися», а раз він не ображається, значить, його і не ображають
Попередьте дитину, про які речі вона не повинна говорити в школі.
Не змушуйте дитину спілкуватися з іншими дітьми, якщо вона цього не хоче, щоб не викликати у ще більшу неприязнь до спілкування. Пам’ятайте, що у багатьох аутичних дітей бувають сильні сенсорні перевантаження, і спілкуватися на перервах для них практично неможливо.
Якщо дитина в певних обставинах не може говорити, то подумайте над тим, що у неї повинна бути можливість використовувати альтернативну комунікацію. Поговоріть про це з класним керівником.
Попросіть викладача поспостерігати за тим, чи не цькують вашу дитину в школі. Якщо у вас є знайомий, який працює в школі, попросіть його поспостерігати за нею і за його класом. Дуже часто викладачі та інші працівники школи не помічають цькування. Крім того, вони не в змозі встежити за всіма дітьми відразу. Вірте своїй дитині більше, ніж їм.
Будьте терплячі. Можливо, деякі шкільні проблеми вашої дитини здадуться вам дрібницею, але пам’ятайте: що дрібниця для вас, може бути дуже важливим для неї.

Сенсорні особливості аутистів, про які повинні знати вчителі

Поясніть викладачеві, що таке сенсорні перевантаження і що найчастіше стає причиною сенсорних перевантажень у вашої дитини. Розкажіть, що сенсорні перевантаження не можна «подолати» і «перетерпіти». Поясніть викладачеві, що непереносимість певних звуків, світла, дотиків, запахів, чогось ще – це не означає, що ці звуки, світло, дотики, запахи, дитину «просто дратують». При цьому деякі сенсорні чинники, що заважають і викликають роздратування у більшості людей, для вашої дитини можуть залишатися непоміченими. При цьому звук, на який не звертають увагу більшість людей, або легкий дотик можуть викликати у вашої дитини дуже бурхливу реакцію.
Поясніть викладачеві, які реакції бувають у вашої дитини під час сенсорних перевантажень. Поговоріть з ним на тему можливих «відключень» і істерик вашої дитини. Розкажіть викладачеві, що ви зазвичай робите в подібній ситуації. Під час істерики, яка може настати в результаті сенсорного перевантаження, дитина може вести себе агресивно і «неадекватно». Ні в якому разі не сваріть дитину за це. По можливості не торкайтеся до неї і не підходьте дуже близько. Буде краще, якщо дитина зможе прийти в себе за межами класу.
Під час сенсорного перевантаження аутичній дитині краще побути в тихому місці, де ніхто не буде їй заважати. Добре, якщо можна виділити для подібних проблем окрему кімнату, але це можливо не у всіх школах. Тоді як місце, в якому рідко бувають інші діти в певні дні, в школі можна знайти завжди. Попросіть у викладача поради, де ваша дитина може перечекати сенсорне перевантаження.
Якщо у вашої дитини під час сенсорних перевантажень бувають «відключення» – моменти, коли вона перестає реагувати на сенсорні подразники, не забудьте попередити викладача, щоб він не намагався в ці моменти «привести дитину до тями». Від цього, найімовірніше, стане тільки гірше.
Деяким аутичним дітям краще, якщо вони будуть сидіти на уроці в непідключених навушниках, в капюшоні, в сонцезахисних окулярах. Іноді без цього неможливе нормальне навчання.
Деяким аутистам складно говорити, коли навколо шумно. Можливо, під час сенсорних перевантажень вашій дитині бажано використовувати альтернативну комунікацію, навіть якщо в нормальному стані вона може добре говорити і формулювати свої думки усно. Деякі аутисти під час сенсорних перевантажень можуть навіть не збагнути, як використовувати альтернативну комунікацію. Навіть якщо вони вміють нею користуватися.
Реакція на сенсорні перевантаження дуже індивідуальна. Вони можуть привести до проблем, які на перший погляд з ними не пов’язані. Наприклад, нудоти і блювоти, раптових сліз від найменшого подразника, появи проблем з концентрацією уваги і навіть привести до того, що дитина буде засинати на уроці незалежно від того, виспалася вона чи ні.
Пам’ятайте – стиммінг допомагає впоратися з сенсорним перевантаженням. Це ще одна причина, по якій не варто забороняти дитині “стиміти” в школі.
Пам’ятайте, що аутичні діти роблять багато завдань набагато гірше і повільніше нейротипових через сенсорні перевантаження, при цьому вони можуть самі не усвідомлювати подібну проблему і не розуміти, наскільки їм складно виконувати шкільні завдання через сенсорні проблеми.

Джерело