Емоційний інтелект

Емоційний інтелект – це здатність розпізнавати, висловлювати й регулювати власні емоції. Недавні дослідження показують: високий рівень розвитку емоційного інтелекту дає можливість у повній мірі розкрити закладений потенціал дитини.

Дошкільний вік ‑ це період інтенсивного емоційного розвитку дитини, період формування її вищих емоцій. У цей час відбувається збагачення та насичення різноманітністю емоційного життя.

У дітей дошкільного віку добре розвинені такі емоції, як заздрість, гнів, страх, переляк, сором, радість, любов, збентеження та сором’язливість. Це той період, в який діти можуть розвинути свій емоційний інтелект, знайти так звані добрі емоційні звички ‑ навички, пов’язані з отриманням і проявом емоційних станів, познайомитися зі способами зняття напруги й управління емоціями. Накопичені в цей період навички мають вирішальну дію на подальше життя людини.

Розглянемо кілька способів, за допомогою яких батьки можуть розвивати емоційний інтелект у дитини.

1. Говоріть про власні емоції

Розповідаючи про свої емоції, ви вчите дитину, що емоції є нормальною частиною життя. Наприклад, коли ви ділитеся з дитиною, що нервуєте перед важливою зустріччю, то вона розуміє, що всі люди відчувають емоції і це нормально.

2. Покажіть, як ви справляєтеся зі своїми емоціями

Ваша дитина не змушує вас кричати. Це ви вирішуєте реагувати на її поведінку криком і вибираєте гнів як вихід із ситуації. Покажіть на власному прикладі, що кожен відповідає за те, як він реагує на ситуацію.

3. Вибирайте слушний час для роботи з емоціями

Спроба підвищити навички емоційної регуляції вашої дитини в момент істерики не спрацює. Поговоріть про те, що сталося, коли дитина заспокоїться. Найкращий час для будь-якого навчання, коли ви спокійні та розслаблені.

4. Навчіть дитину визначати емоційні тригери

Емоційні тригери спонукають відчувати ті чи інші емоції. Це може бути сторонній звук, якась дія чи слова оточення. Ваше завдання з’ясувати, що змушує дитину злитися або тривожитися. Які види діяльності її розчаровують чи дратують.

5. Допоможіть дитині зрозуміти мову тіла

Сильні емоції впливають на організм на фізичному рівні. Розуміння, як тіло переживає гнів або тривогу, допомагає пов’язувати емоції зі своїм тілом і запобігати стану, коли емоції зашкалюють.

6. Сфокусуйтеся на належній, а не на поганій поведінці

Найефективніший спосіб змінити неадекватну поведінку дитини, спричинену емоціями, – зосередитися на її позитивній поведінці. Американський психолог Карл Роджерс вважає істерику чи агресивну поведінку способом, яким ваша дитина передає гнів, тривогу, розчарування та інші сильні емоції. Отже, поведінка – це вираження сильних емоцій, з якими дитина наразі не можуть впоратися.

7. Покажіть, що таке «емпатія» на власному прикладі

Емпатія – це здатність відчувати чи уявляти чужий біль і пропонувати допомогу. Виявлення емпатії до дитини не означає, що ви погоджуєтеся з її поведінкою, але означає можливість зрозуміти її почуття чи поведінку.

8. Формуйте позитивні емоції дитини

Барбара Фредріксон – дослідник позитивної психології, вважає що позитивні емоції можуть розвинути фізичні, інтелектуальні, психологічні та соціальні ресурси вашої дитини.

10. Заохочуйте дитину до фізичної активності

Фізична активність допомагає усунути напруженість та ефективніше справлятися з емоціями.

11. Підтримуйте емоційну безпеку вашої дитини

Емоційна захищеність – це вроджена потреба. Емоційно безпечні стосунки будуються на довірі та прийнятті іншого. Коли ви показуєте своїй дитині, що приймаєте та любите її, це також сприяєте розвитку емоційного інтелекту.

12. Поясніть, що всі емоції важливі

Людина не може переживати лише радість і щастя. Іноді їй потрібно відчувати гнів або смуток. Смуток – це емоція, яка здатна сповільнити розумову й рухову активність. Це дає можливість поміркувати над джерелом емоційного розладу та зрозуміти, що із цим робити.

Гнів, навпаки, прискорює всі процеси, мобілізуючи інтенсивну енергію і надсилаючи кров до кінцівок. Це емоція, яка готує до боротьби та допомагає мобілізуватися для захисту від можливих загроз.

13. Беріть паузу, коли це потрібно та навчіть дитину це робити

Пауза дає можливість заспокоїтись та обдумати ситуацію, замість того щоб реагувати гнівом. Допоможіть дитині використовувати паузу, щоб емоційно дистанціюватися від ситуації, яка викликає емоції.

14. Знайдіть більше можливостей для спілкування

Щоденне спілкування з дитиною допомагає зміцнити почуття емоційної безпеки. Важливо займатися якоюсь діяльністю разом. Ви можете почитати книжку, подивитися фільм або вирушити на прогулянку й розмовляти дорогою про все на світі.

15. Хваліть дитину

Похвала – це ефективний спосіб допомогти вашій дитині розвинути емоційний інтелект. Якщо ви покажете своїй дитині, що визнаєте та цінуєте її наполегливу роботу, це може допомогти їй стати більш мотивованою, відчути впевненість у своїх силах.

16. Навчайте дитину нестандартному мисленню

Заохочуйте дитину мислити нестандартно та знаходити творчі рішення, а не просто слідувати інструкціям. Це поліпшить впевненість вашої дитини у власних силах, а також сприятиме розвитку емоційного інтелекту.

17. Не поспішайте

Розвиток емоційного інтелекту дитини не відбувається раптово. Наберіться терпіння та пам’ятайте, що це постійна, але дуже важлива робота, яка вплине на подальше життя.

Підготувала: практична психологиня Лариса Кіцила