Ефективність використання нетрадиційного методу «Каністерапії» у роботі з дітьми з ООП

Анімалотерапія – це, мабуть, найприємніший з усіх відомих видів терапії, що
дарує масу приємних відчуттів і такий, що не дає ніяких побічних ефектів. Це
цивілізований науковий метод терапії і профілактика серйозних захворювань.
Позитивна дія тварин на дитину з особливими освітніми потребами
підтверджена експериментами. Діти, у яких є домашні улюбленці, набагато
менше хворіють, при цьому їх нервова система, емоційний стан, фізичний
розвиток знаходиться в кращому стані, чим у тих дітей, у кого немає вихованців.
Є два види анімалотерапії.
Неспрямована анімалотерапія – взаємодія з тваринами в домашніх умовах
без усвідомлення або цілеспрямованого розуміння їх терапевтичного
значення.
Спрямована анімалотерапія — цілеспрямоване застосування тварин і (чи)
їх символів за спеціально розробленими терапевтичними програмами. Цей
вид анімалотерапії застосовує спеціально навчених тварин, а не тварин
клієнта.

Каністерапія.

У нас ще немає слів, які могли б виразити одночасно самовідданість,
сміливість і розум — всі ті прекрасні якості, які має собака.
К.Г. Паустовський
Каністерапія – вид анімалотерапії з використанням собак. Собака задовольняє
дефіцит людини в спілкуванні, підвищує самооцінку, покращує товариськість.
Головною причиною, чому саме собака чинить таку благотворну дію, є те, що
її відмінною рисою можна назвати відданість.
Основною метою з фізичної реабілітації дітей з особливими освітніми
потребами в нашому центрі є корекція і компенсація недоліків фізичного
розвитку, загальної (допомога в розвиткові основних рухів) та дрібної
моторики, які перешкоджають успішному навчанню і вихованню дітей з
ООП, пристосування їх до повсякденного життя і праці.
Фізичний розвиток дітей з особливими освітніми потребами буває досить

різним. У деяких малят він практично не відрізняється від типового, а в інших
можуть спостерігатися суттєві відхилення від норми. Враховуючи
характеристики деяких вад і захворювань ми застосовуємо каністерапію, яка
може ефективно впливати на фізичний стан дитини.
При систематичній роботі, де собака працює як партнер, де мотивує дитину
вчитися створюючи позитивне, дружнє середовище, враховуючи індивідуальні
особливості кожної дитини спостерігаються позитивні зміни, а саме:
покращується і поновлюється координація рухів, стають збалансованішими
процеси збудження і гальмування ЦНС, утворюються нові умовні рефлекси.
Заняття фізкультурою, з допомогою собаки, дозволять дитині набути фізичну
форму в міру її можливостей, вивчити основі рухи, розвинути дрібну моторику,
бути впевненим, бадьорим, здоровим. Крім того собака допомагає впоратися з
високим рівнем тривоги, постійним занепокоєнням.
Науково доведено, що від розвитку дрібної моторики прямопропорційно
залежать розвиток: інтелекту, мовлення, уваги, уяви, пам’яті, зорових
аналізаторів. Щоб розвиток дрібної моторики руки відбувався повноцінно,
підбір занять виконується з урахуванням віку та нозології дитини, для
досягнення розвиваючої мети. Вправи для розвитку дрібної моторики рук у
дітей побудовані на ігрових елементах, де завжди ключовим моментом є
безпосередній контакт з собакою. Це допомагає пробудити у дитини цікавість і
утримати її на занятті.
Для розвитку навичок дрібної моторики, за допомогою собаки терапевта можна
виконувати наступні дії: погладжування, розчісування, годування, вдягання та
зняття ошийника, застібання повідка, використання сенсорних килимків,
тактильного лото та м’ячів, ігри з крупами, сухі басейни та ін..
Для розвитку загальної моторики слід використовувати:

  1. Ходьба по колу (тримаючись за повідок, ошийник). Ходьба в повільному,
    швидкому темпі, зміна напрямку за вказівкою спеціаліста, корекційні та
    імітаційні види ходьби.
  2. Біг по прямій, по колу, зигзагом (тримаючись за повідок, ошийник),
    звертаючи особливу увагу на темп і напрямок.
  3. Виконання вправ за собакою-терапевтом, у статичному положенні.
    Найголовніше, щоб дитина без словесної інструкції стежила за собакою та
    виконувала дії.
  4. Виконання основних рухів: кидання, котіння, метання м’яча різного
    розміру, повзання, стрибки в різновиді (у довжину, висоту, на одній нозі і
    т.п.),
  5. Релаксаційні вправи (лягти поряд з собакою, погладжування, годування).
    Планування заняття. Якісно проведене заняття може бути тільки після
    складання індивідуальної програми розвитку дитини з ООП та правильного
    планування: при проведенні заняття потрібно намагатися уникати
    відволікаючих факторів прибрати телефон та планшет, прибрати інших
    тварин  або залишки їжі. Упевніться в тому, що на підлозі немає зайвих речей,
    їжі, маленьких предметів  перш ніж дозволити собаці увійти до кімнати де буде
    проходити заняття.
    Що треба взяти до уваги
    Під час активних занять, завдання повинні бути чітко поставлені перед
    дитиною. Давати можливість дітям самостійно виконати завдання. Надавати
    допомогу тільки у разі потреби, завжди створювати ситуацію успіху.
    Важливо звертати увагу на рівень стресу у собаки під час проведення
    заняття. Це важливо як для дітей з ООП так і для самої собаки.
    Не слід думати, що для досягнення позитивного ефекту досить привести
    дітям собаку, а далі усе налагодиться само собою. Ні! Курс лікувальної кінології
    вимагає ретельної розробки та участі самих різних фахівців. Потрібні
    інструктор-кінолог, психолог, логопед або реабілітолог. Саме вони разом
    визначають, як найкраще проводити заняття за допомогою собаки.
    Систематичний процес фізичної реабілітації з використанням каністерапії у
    комплексному корекційному впливі надає можливість дитині з особливими
    освітніми потребами стати повноправним членом суспільства, брати активну
    участь у житті, можливість для розвитку потенційних можливостей,
    демонстрації своїх природних здібностей.