Ключик до дитини з аутизмом

Ключик до дитини з аутизмом

До кожної малечі потрібно знайти підхід, це знають усі батьки. Адже дитина – це насправді така сама людина, з особливостями характеру, темпераменту, звичкам. Тож завдання виховання не «зламати» дошкільника, а підібрати правильний ключ, який допоможе і  порозумітись з синочком або донечкою, і полегшити входження малечі у дорослий світ. Однак іноді батькам дуже важко налагодити продуктивну і позитивну взаємодію зі своєю дитину, у якої є аутизм. Тяжко зрозуміти причину усіх негативних емоцій та почуттів, усіх протиріч і особливостей характеру. Пропонуємо вашій увазі декілька порад, які можуть допомогти вам налагодити контакт з вашою малечею.

Ключик до дитини з аутизмом

1. Режим дня та візуальний розклад

Ви вже могли помітити, як вашій дитині важливо дотримувати щоденник ритуалів, і як негативно вона сприймає будь-які зміни. Це є справжнім джерелом стресу для малечі. А коли ти знервований, стривожений, відчуваєш  дискомфорт, у тебе немає ні найменшого бажання контактувати з батьками і світом загалом. Тож чому б не зменшити рівень стресу, який переживає дитина, дотримуючись стандартного, вже звичного режиму? Але що ж робити тими днями, коли необхідно ввести новий елемент у щоденну рутину? Наприклад, похід до перукаря? Для цього чудово було б мати візуальний розклад, адже дитина з аутизмом краще сприймає інформацію через зір. Візуальний розклад це невеличка, зроблена з картону або цупкого паперу табличка, на яку ви на липучки зможете чіпляти символічні малюнки справ на день, наприклад фотографію дитячого садочка. Якщо потрібно внести новий елемент, ви обов’язково це робите з дитиною, чіпляєте картинку, наприклад, гребінця, тоді, коли плануєте похід до перукарні (наприклад, після картинки з зображенням садочка), ще раз наголошуєте на цьому дитині і можете її навіть до цього підготувати – в один день ви після садочка прогуляєтесь повз перукарню( обов’язково це зазначте у розкладі та наголосіть, що це лише прогулянка повз), а наступного – вже йдіть до перукарні. Так дитина завжди знатиме, що її сьогодні очікуватиме, що може зменшити рівень її стресу.

2. Спільні ігри

Дитина з аутизмом любить гратись на самоті, та насправді саме під час гри найкраще налагоджувати взаємодію зі своєю малечею. Спершу ви можете спробувати долучитись до гри дошкільника, наприклад, він складає піраміду і ви це робите з ним по черзі – спершу він нанизує кільце, потім ви. Супроводжуйте це  дотиками – «Які ми молодці! Яку піраміду склали! Дай п’ять! А іншою ручкою! А десять!». Проте дитина може активно протестувати проти вашого приєднання. Тоді ви можете скористатись елементами поведінкового методу. Спершу ви просто перебуваєте поруч з дитиною, коментуєте її дії, хвалите. Наступного дня ви знову перебуваєте поруч з дитиною, коментуєте її дії і, ніби між іншим, просите щось зробити – дати кільце пірамідки, якою вона бавиться, або просто дати вам п’ять. Обов’язково хваліть дошкільника за виконання вашого прохання. Надалі поволі додаєте прохання та висловлюєте їх у коротший проміжок часу.

3. Система штрафів та заохочень

Дитині з аутизмом, як і кожній малечі, необхідно мати певні правила поведінки. Наприклад, дошкільник має знати, що бажаючи чогось досягти, краще використати вказівний жест, мову, або ще якийсь спосіб показати дорослому, що він хоче, а не лише кричати. Та, на жаль, поширеною є помилка батьків, коли варто дитині лиш почати істерику, і вони хутко намагаються вгадати її бажання і відразу його здійснити. Таким чином небажана поведінка лише закріплюється. Малеча вчиться тому, що це найкращий спосіб комунікації з дорослими. Як це виправити? Вводити систему штрафів і заохочення. Коли дитина проявляє бажану поведінку, наприклад для прохання використовує жест чи слово, вона відразу отримує предмет, який хотіла – це може виступити і заохоченням. Та навпаки – коли у відповідь на крик дитина не отримує бажане – це може бути штрафом. Заохочення та штрафи обираються дорослими самостійно і враховують функцію поведінки дитини. Якщо вам потрібна допомога з цим – ви завжди можете звернутись до практичного психолога ЗДО. Основне, що потрібно знати – саме заохочення бажаної поведінки і відсутність підкріплення небажаної є одним з кращих способів донести дитині правила взаємодії у соціумі.

І головне правило, без якого ніякий ключик не спрацює – вірте в себе і в свою дитину. Через помилки і поразки, але ви обов’язково знайдете правильний підхід і побудуєте позитивну взаємодію з малечею. У вас все вийде. А психологічна служба ЗДО “Центр Пагінець” завжди готова прийти вам на допомогу.

Практичний психолог Ірина Михайлова