Чому сучасні діти емоційно не здатні вчитися у школі
Я – фізіотерапевт з роками досвіду роботи з дітьми, батьками і вчителями. Я повністю згодна з твердженням, що наші діти псуються в багатьох аспектах. Я чую те ж саме від кожного вчителя, якого зустрічаю. Зрозуміло, що завдяки своїй професії я бачу зниження соціальної активності дітей, академічного і емоційного функціонування, а також різке збільшення труднощів у навчанні та інші діагнози.
З найкращими намірами люди, ми, на жаль, міняємо мозок дітей в неправильному напрямку. Ось чому.
ТЕХНОЛОГІЇ
Технології, як безкоштовні послуги “няні” – насправді зовсім не безкоштовні. Ми платимо нервовою системою дітей, їх увагою і здатністю відкладати задоволення. У порівнянні з віртуальною реальністю повсякденне життя – нудне. Після годин віртуальної реальності обробка інформації в класах стає все складнішою для наших дітей, тому що їх мозок звик до високих рівнів стимуляції, які дають відеоігри. Це робить їх уразливими до академічних проблем.
Технології також емоційно роз’єднують нас з дітьми. А емоційна чутливість батьків є головним живильним елементом для дитячого мозку.
ДІТИ ОТРИМУЮТЬ ВСЕ НЕГАЙНО
«Я голодний!» – «Зараз зупинимося, поїмо», «Мені нудно» – «Ось мій телефон».
Здатність відкласти задоволення – один з ключових чинників успіху.
Наші найкращі наміри – зробити дитину щасливою. Але, на жаль, ми робимо її щасливою відразу і нещасною в довгостроковій перспективі. Вміти відкласти задоволення означає вміти працювати в стресових умовах. Наші діти поступово стають менш здатними мати справу з незначними подразниками, в результаті це стає великою перешкодою їх успіху в житті.
ДІТИ КЕРУЮТЬ СВІТОМ
«Мій син не любить овочі», «Вона не любить лягати спати рано», «Він не любить читати» … Я чую це від батьків весь час. Відколи діти говорять нам, як їх виховувати? Якщо ми віддамо всю ініціативу їм – все, що вони будуть робити – їсти макарони з сиром, грати на планшетах і ніколи не лягати спати.
Без необхідних поживних речовин і гарного сну наші діти будуть приходити в школу роздратованими, виснаженими і неуважними.
Крім того, через вседозволеність у сучасних дітей відсутній концепт «потрібно зробити». На жаль, щоб досягти цілей в житті, ми повинні робити те, що необхідно, а це не завжди збігається з тим, що ми хочемо.
Наприклад, якщо дитина хоче бути студентом, то повинна вчитися. Щоб бути успішним футболістом – потрібно щодня тренуватися. Наші діти дуже добре знають, що вони хочуть. Але важкі періоди роботи, яку «потрібно зробити», – необхідні для досягнення мети. Якщо дитина цього не вміє – цілі стають недосяжними, а дитина розчарованим.
БЕЗКІНЕЧНІ ВЕСЕЛОЩІ
Ми створили для дітей штучний веселий світ, в якому немає нудних моментів. Коли стає тихо, ми біжимо розважати їх знову і знову, інакше відчуваємо, що не виконуємо батьківський обов’язок. Ми живемо в різних світах. У них – веселий, у нас – робочий.
Чому діти не допомагають нам на кухні або з пранням? Це монотонна робота, яка тренує мозок працювати під час нудьги. Це та сама навичка, яка необхідна, щоб бути здатним до навчання в школі.
Коли на уроці дають завдання писати від руки, відповідь учня зазвичай така: «Я не можу, це занадто важко, занадто нудно». Чому? Тому що навичка не тренується нескінченним веселощами, вона тренується працею.
ОБМЕЖЕНА СОЦІАЛЬНА ВЗАЄМОДІЯ
Ми всі зайняті, тому даємо дітям гаджети, щоб вони ставали зайнятими. Раніше діти гралися на вулиці, де в природному просторі вчилися і практикували соціальні навички. На жаль, технології забрали цей час на вулиці. А найбільш успішні люди володіють чудовими соціальними навичками. Це пріоритет.
ТРЕНУЄМО МОЗОК
Ви можете зробити дитину успішною на соціальному емоційному і академічному рівнях, тренуючи її мозок.
- Обмежте технології і знайдіть заново емоційний зв’язок з дитиною: здивуєте її квітами, посміхніться, полоскочіть, підкиньте милу записку в рюкзак або під подушку, танцюйте разом, влаштуйте бої подушками. Робіть родинні обіди, вечори настільних ігор, ходіть на прогулянки.
- Тренуйте відстрочене задоволення: змусьте дитину чекати.
- Це нормально мати періоди часу, коли «мені нудно» – це перший крок до креативу.
- Поступово підвищуйте час очікування між «я хочу» і «я отримую».
- Уникайте використання гаджетів в машинах і ресторанах.
- Зате вчіть чекати під час розмов та ігор. Обмежте постійні перекуси.
- Не бійтеся встановлювати обмеження. Діти потребують обмеження, щоб рости щасливими і здоровими.
- Зробіть розклад харчування, сну і часу на використання технологій.
- Думайте, що для них добре, а не що вони хочуть або не хочуть. Вони подякують за це пізніше.
- Батьківство – складна справа. Ви повинні бути креативними, щоб заохотити дітей робити те, що для них корисно, більшу частину часу, тому що це протилежне тому, що вони хочуть робити.
- Дітям потрібні сніданки і корисна їжа, бути на повітрі і лягати спати в один час, щоб приходити в школу здатними до навчання.
- Перетворіть речі, які вони не люблять робити або пробувати, в веселощі, емоційно стимулюючі ігри.
- Привчайте свою дитину до монотонної роботи з дитинства, тому що це основа їх майбутньої працездатності: привчайте складати білизну, прибирати іграшки, застеляти ліжко. Будьте креативними. Робіть це весело. Так, щоб мозок асоціював роботу з чимось позитивним.
- Вчіть соціальним навичкам: навчіть їх ділитися, програвати/вигравати, йти на компроміси, використовати «будь ласка» і «спасибі».
Діти змінюються з того моменту, коли батьки змінюють свій спосіб виховання.
ДЖЕРЕЛО: nus.org.ua