Батьки, тримайтеся: криза 7 років
Психологічні симптоми кризи семи років діляться на три групи: негативні, нейтральні і позитивні.
Негативні симптоми – це непослух, примхливість, дратівливість, негативізм (заперечення правил і вимог).
Це нерідко доводить батьків до сказу, і їх можна зрозуміти. Тим часом для дитини такі симптоми – необхідний для дорослішання етап «примірки» на себе нових ролей. Вона поки не розуміє до кінця, що означає бути дорослим, нести відповідальність. Для неї дорослість – це перш за все свобода чинити так, як хочеться.
Нейтральні симптоми – це нові риси в поведінці дитини, спрямовані на підкреслення її «дорослості».
Наприклад, дівчинка приміряє на себе мамині туфлі і вчить молодшу сестру виховувати ляльок, а хлопчик з серйозним виглядом розмірковує про політику або устрій світу.
Позитивні симтоми – це навички, які дитина виносить з успішного розв’язання кризи.
До них відносяться зростання самостійності, інтерес до школи і до занять, поява нових захоплень.
ЧИМ КРИЗА “КРИЗОВІША”, ТИМ КРАЩА ГОТОВНІСТЬ ДО ШКОЛИ.
Дослідження свідчать: діти, у яких яскраво виражені «активні» симптоми кризи семи років, краще адаптуються до початку нового шкільного життя .
Це пояснюється тим, що вони швидше й активніше своїх однолітків вивчають мінливу ситуацію, приміряючи на себе нові соціальні ролі. Діти з пасивними формами непослуху (капризи, плаксивість, гіперчутливість до критики) і слабкими проявами самостійності мають меншу психологічну готовністю до школи.
У психології виділяють 7 основних ознак кризи у дитини.
Криза 7 років: негативізм
Прояв кризи необхідно відрізняти від непослуху. Особливістю кризи 7 років у дитини є її негативне ставлення до прохань батьків – безпідставна і постійна відмова від того, про що просить дорослий. Не вдавайтеся до покарань в такій ситуації, адже навіть ґрунтовні розмови і пояснення навряд чи допоможуть в цьому випадку. А ось якщо в момент прохання ваше чадо чимось захоплене – це звичайний непослух і вже з цим можна впоратися.
Криза 7 років: впертість
У цьому випадку дитина безапеляційно вимагає що-небудь від дорослого. Мотивом такої поведінки дитини в кризу 7 років є не бажання мати річ, а сам процес самоствердження в своїх очах і очах дорослих. Швидше за все, сама річ не особливо багато важить для неї в цей момент, метою такої наполегливості є необхідність домогтися свого.
Криза 7 років: норовистість
Це прояв вікової кризи 7 років направлений на заперечення розпорядку і укладу, який дитині намагаються нав’язати: ходити в школу, вставати, рано, сидіти на заняттях, вчити уроки та інше.
Криза 7 років: свавілля
У період кризи 7 років така характеристика поведінки, як свавілля проявляється в бажанні все робити самостійно, тобто бути незалежним від бажань, вказівок і допомоги дорослих.
Криза 7 років: протест
В процесі адаптації до нових соціальних умов, укладу, правилам поведінки і порядку життя у дитини відбувається повсюдне заперечення. Тому криза у віці 7 років проходить під знаком сварок. Здається, що ваше чадо знаходиться в непереборному конфлікті з усіма і кожним. Насправді в психології криза 7 років пов’язана з внутрішніми конфліктами дитини в адаптації в оточенні, які вона вихлюпує на всіх навколо.
Криза 7 років: знецінення
У момент формування нових цінностей в семирічний період, особливістю є криза ідеалів. У цей час дитина говорить на те, що раніше вважала білим – чорне і навпаки, а також ламає речі, які були їй колись дуже дорогі. Із задоволенням повторює погані слова і грубі фрази, тому що це забороняють батьки, і ставиться з особливою жорстокістю до інших дітей. Крім цього, діти, яких надмірно опікають, починають проявляти деспотизм по відношенню до решти членів сім’ї, практично підпорядковуючи своїй волі уклад всіх її членів.
Поради батькам під час кризи 7 років:
- Всі негативні симптоми кризи 7 років у дитини пов’язані з внутрішнім протестом щодо зростаючих вимог вдома і в школі. Занадто багато відразу переходить в категорію «потрібно робити», а у дитини відразу ж з’являється нескінченне «не хочу – не буду». Коректно завуалюйте ваші «треба» так, щоб дитині самій захотілося це виконати. Розкажіть повчальну історію, де авторитетний для неї герой показує приклад такої поведінки.
- У кризові 7 років дитина вже може приймати рішення, грунтуючись на особистому досвіді. У період чергової відмови не примушуйте її своїм авторитетом – нагадайте як їй було холодно, коли вона недостатньо добре одягнулася або як болів животик в минулий раз від такої кількості солодкого.
- Давайте дитині можливість сперечатися з вами. Якщо в кризу 7 років у неї є своя думка, нехай аргументує її. В такому випадку дитина навчиться безпідставно не вимагати чогось, а ви навчитеся чути і рахуватися з її думкою.
- На перехідному етапі кризи 7 років рекомендується відразу не переключати дитину з іграшок на книги і письмо. Вводьте шкільні предмети поступово, граючись. Дозволяйте вашому чаду розслабитися за улюбленою грою, при цьому повторюйте слова, задані додому. Або малюйте літери разом кольоровими маркерами. Чим більше ви залучені в нові процеси разом, тим краще вони входять в повсякденний розпорядок дитини.
- Особливістю кризи 7 років є непослух. Якщо дитина відмовляється дотримуватися звичайного розпорядку дня – не змушуйте. Уточніть, скільки часу їй знадобиться, щоб закінчити всі справи – нехай відчуває себе дорослим. Під час кризи 7 років психологи рекомендують спілкуватися з дитиною на рівних: задавати дорослі питання, давати можливість приймати самостійні рішення і нести за них відповідальність.
- Під час кризи семи років дитина хоч і дорослішає, але все ж глибоко ще залишається дитиною. Ставте в приклад казкових героїв, благо зараз маса повчальних мультфільмів з глибоким змістом. Так ви зміщуєте авторитарну позицію з себе і згладжуєте «необхідність щось робити» за допомогою інших чинників.
- Не ставтесь до дитини як до своєї власності. Так, ви її народили і виростили, але вона – окрема особистість і не зобов’язана бути абсолютно схожою на вас. Найсильніші прояви симптомів кризи 7 років відбуваються саме через поведінку батьків. Коли все починається, не думайте, що ситуація виходить з-під вашого контролю, і не думайте, що ваша «іграшка» зламалася. Не кидайте всі сили, щоб її полагодити. Ви повинні впоратися зі своїми батьківськими почуттями і зрозуміти, що дитині зараз значно важче, ніж вам. Ви рука об руку повинні разом пройти цю кризу. Ваша основна задача, як батька, підтримувати і направляти ваше чадо в цей важливий і непростий для вас обох період.