У 6 чи у 7?
Як швидко плине час! Ще зовсім недавно ви проводили безсонні ночі над дитячим ліжечком, робили з дитиною перші кроки, відповідали на безкінечні «чому», читали вголос дитячі книжечки. А сьогодні він вже підріс. І все-то він вміє: і читати, і рахувати, і малювати. А чи не пора йому до школи?
Як же правильно прийняти рішення і відповісти на запитання: в 6 чи в 7? Адже від успішного старту залежить вся шкільна доля дитини.
Хтось надто поспішає, а хтось, навпаки, чекає, щоб потрапити до обраного вчителя, коли той набирає першокласників. Хтось знаходить інші аргументи. От, наприклад,
- якщо моя донька піде до школи в 7 років, то закінчить її аж у 19… Вона вже буде справжньою нареченою, хіба їй буде потім до навчання в інституті?
- навіщо позбавляти дитину дитинства – нехай іде в 7 років, хай ще пограється;
- так хіба можна так пізно йти, він у мене вже читати вміє й рахує добре, йому буде нудно в 1 класі;
- він у мене й так рослий (маленький), буде в 1 класі самим великим (маленьким);
- сусідська Настя такого ж самого віку і йде в школу, а моя донька чим гірша?
У нашій системі вважають, що головне – це вік дитини. А ще вміння читати, писати та рахувати. Насправді, ці навички не свідчать про готовність дитини до школи. Віддати дитину на навчання раніше, ніж вона буде готова до нього – все одно, що, не навчивши впевнено стояти на ногах, одразу ж посадити на двоколісний велосипед.
Насправді, щоб дитина правильно розуміла й засвоювала шкільну програму, спочатку їй необхідно розвивати мислення, пам’ять, уяву й увагу. Не секрет також, що найчастіше підготовкою до школи починають займатися лише тоді, коли дитині виповниться 5 років, але дошкільник не може миттєво за 1 рік перетворитися в школяра. Згаявши час, дорослі намагаються навчити малюка всьому й відразу, зовсім забуваючи про те, що в такому віці він не може засвоїти великий обсяг інформації. Наслідком такої роботи може стати якраз не підготовка до школи, а нервове перевантаження й небажання йти у школу.
Які ж іще вимоги висуває сьогодні школа до першокласника? Майбутні першокласники мають бути уважними, спостережливими, терплячими, уміти міркувати й узагальнювати, мати гарну пам’ять і просторову уяву, вміти орієнтуватися у навколишньому середовищі, самостійно знаходити спільну мову з незнайомими людьми. І співбесіди з першокласниками в першу чергу націлені на виявлення саме цих питань.
- Запитайте, наприклад, у свого майбутнього школяра, чим відрізняється осінь від весни?
- Чи може він запам’ятати 10 картинок або слів, що не пов’язані між собою за змістом?
- Ким працюють його батьки і що вони роблять на роботі?
- Чи зможе він описати просту сюжетну картинку?
- Чи легко може класифікувати й виділяти істотні ознаки в самих різних предметах?
Такі, здавалося б, прості запитання може почути дитина на своїй першій співбесіді, але вони не менш важливі, ніж вміння рахувати та читати. Іноді трапляється і так, що дитина знає відповіді на всі ці запитання, але у незнайомій ситуації просто впадає в ступор і мовчить, або відповідає неправильно. Це ще одне свідчення того, що малюк психологічно не готовий до школи.
Добре, якщо дитина вміє додавати-віднімати. Але якщо вона емоційно та психологічно не готова влитися в нову систему, то від цього постраждає і її успішність, і здоров’я. У дитини п’яти-шести років провідною діяльністю є гра. Це закон природи, і його ніхто не відмінить. У такому віці дитині складно висидіти спокійно сорок хвилин, та ще й п’ять уроків. Справа у тому, що фізіологічна норма концентрації уваги для 6-річної дитини — 20-25 хвилин. Саме такою повинна бути тривалість заняття з дітьми цього віку. Після цього діти мають повне право починати скаженіти.
А потім прийти додому і знову сідати за підручники! Знову ж таки – п’яти-шестирічний малюк не завжди розуміє ті вимоги, які відтепер ставлять перед ним батьки та вчителі. Дитині доводиться вибудовувати нові стосунки з однолітками та вчителями. Може з’явитися тривожність, неуважність та навіть сильний стрес. Особливу напругу викликає саме очікування успішного результату та його оцінки. У дітей виникають невротичні тики, проблеми зі шлунком, втрата апетиту та нудота – захворювання, які у даному випадку мають психосоматичну природу. Вважається, що дитина у сім років краще готова до школи. В окремих випадках можна спокійно говорити і про сім з половиною, і вісім років. Питання готовності дитини до школи батькам краще обговорити з психологом. Варто провести тести на емоційний розвиток, на розвиток уваги, пам’яті, мислення, уяви та логіки. Саме на це повинні звертати увагу батьки, а не на те, чи вміє дитина читати на швидкість та рахувати до ста.
Важливо зрозуміти, що не тільки навички та інтелектуальні здібності визначають шкільну зрілість. Не менш важлива і психологічна готовність, відношення до нової соціальної ролі школяра, прийняття нових обов’язків і вимог. Також необхідно звернути увагу на вольову готовність малюка, тобто можливість управляти своєю увагою й поведінкою. Чи може ваша дитина виконувати вимоги, прохання, відповідати за постійні доручення? Чи може робити те, що не хочеться, але треба? Чи може поставити собі мету, прикласти відповідні зусилля в подоланні труднощів? Якщо так, то тоді в школі вона буде почуватися добре.
Зверніть увагу на темперамент та індивідуальні особливості малюка. Легко збудливим, непосидючим дітям важко зосередитись, виконати завдання, яке потребує акуратності. Таким дітям краще йти до школи в 7 років, тому що їм потрібно набігатись, награтися. Також, якщо дитина в’яла, повільна, невпевнена в собі, то зайвий рік вдома їй також піде на користь.
Якщо ж діти спокійні, старанні, допитливі, довго розглядають малюнки, уважно слухають дорослих, доводять розпочату справу до кінця, то таких дітей у школі буде супроводжувати успіх і благополуччя.
Варто задуматись над запитанням «Коли віддавати дитину до школи?» батькам дітей, які народилися влітку. Адже вчені стверджують, що літні діти дещо відстають в розвитку від своїх ровесників, які з’явилися на світ в інші пори року. В ході проведення експерименту на швидкість читання, в якому приймали участь більше 7 000 дітей, спеціалісти встановили, що «літні» учні читають повільніше, не завжди можуть зосередитись і часто відволікаються. На думку дослідників, це пов’язано з тим, що ці діти частіше за все опиняються найменшими в загальному шкільному потоці. А різниця у віці, навіть в декілька місяців, дуже помітна. Становище погіршується ще й тим, що вчителі ставлять однакові вимоги як перед 7-річними, так і перед 6-річними дітьми, вимагаючи від них стандартного рівня знань.
Якщо ж ви вирішили не віддавати дитину в 6 років до школи, то важливо не упустити цей «золотий» вік і використати його не тільки на підготовку до школи. В цей період у малюка дуже висока творча активність. З приходом до школи яскрава вільна творчість уступає місце заучуванню, оволодінню навичками. Тому саме зараз потрібно навчати дитину музиці, живопису, ліпленню, танцям. Корисно віддати дитину в спортивну секцію.
Тож вирішуйте самі: у 6 чи у 7?