Поради батькам гіперактивних дітей
У рік ваша дитина навчилася ходити, потім – бігати, а от спокійно сидіти чи постояти не може навчитися і в п’ять? Їй цікаво все, і в той же час нічого? Вона хапає одну іграшку, кидає, потім другу, третю, часто ламає їх? Серед дітей ваш малюк найгаласливіший? Якщо йому щось треба – він не буде терпіти і чекати, а, не замислюючись, розштовхає інших дітей і заволодіє бажаним об’єктом, але лише для того, щоб через хвилину відкинути його? Він безстрашний, він не визнає ніяких обмежень (відразу ображається або злиться) і не хоче дотримуватися правил поведінки? Не слухається? Не може заспокоїтися? І не може себе контролювати? Насилу зосереджується на завданнях, його увага легко відволікається?
Саме так і поводяться гіперактивні діти.
Їхня надмірна рухливість і активність породжує багато проблем: мовленнєвих, соціальних, психоневрологічних.
ПОРАДИ БАТЬКАМ ГІПЕРАКТИВНИХ ДІТЕЙ
Якщо вашій дитині поставили такий діагноз і ви будете виконувати усі приписи – з часом гіперактивність зменшиться. Проте результат буде лише за умови комплексного підходу до корекції:
- Медикаментозне лікування;
- Режим дня;
- Дієтичне харчування;
- Супровід психолога;
- Корекція домашнього виховання.
- У деяких сім’ях прийнято залишати постійно працюючий телевізор, навіть якщо його ніхто не дивиться в даний момент. В цьому випадку нервова система дитини сильно перевантажується від постійного шумового і світлового фону. Намагайтеся, щоб телевізор в кімнаті, де знаходиться малюк, був вимкнений.
- Гіперактивна дитина перезбуджується від великого скупчення людей. Максимально скоротіть відвідування дитиною людних місць (великі магазини, ринки, дитячі центри) – вони справляють надмірно сильну дію на її нервову систему.
- Гіперактивну дитину потрібно віддавати в дитсадок якомога пізніше, коли вона вже навчиться більш-менш контролювати свою поведінку. І обов’язково попередьте вихователів про її особливості.
Навколишня обстановка
- Організуйте дитині особистий простір: своя кімната (якщо є можливість), ігрова зона, стіл для занять, спортивний куточок. Цей простір повинен бути добре продуманим і спланованим, для всіх речей повинні бути свої місця: для того, щоб дитина привчалася не губити речі і класти їх на місце. Дотримання принципу порядку в речах особливо важливе при вихованні гіперактивної дитини.
- Кімната дитини повинна бути підпорядкована принципу «мінімалізму»: спокійні кольори, невелика кількість меблів. Іграшки, крім найулюбленіших, повинні бути прибрані в закриті шафки і ємності, щоб сторонні предмети не відволікали малюка від його занять.
- Зробіть квартиру безпечною – приберіть подалі аптечку, гострі і крихкі предмети, небезпечні речовини, поставте обмежувачі на вікна і заглушки на розетки.
Сімейна атмосфера
- Щоб допомогти дитині, необхідна сприятлива обстановка в сім’ї – хороші, довірливі взаємини і взаєморозуміння між батьками і дитиною, розумні вимоги батьків, єдина, послідовна лінія виховання.
- Необхідно з розумінням ставиться до проблеми дитини і надавати їй всіляку підтримку. Не можна карати дитину за гіперактивність. Це не її провина.
- Подавайте своєму синові/дочці приклад спокійного, доброзичливого, стриманого спілкування. Розмовляйте з дитиною тихо і спокійно.
- Гіперактивні діти особливо потребують звичної обстановки і рутини – це їх заспокоює. Тому намагайтеся дотримуватися чіткого розпорядку дня, обов’язковий денний сон (або хоча б відпочинок в ліжку). Дотримуйтеся режиму прийому їжі і дієти.
Виховання гіперактивного малюка
- Хваліть, заохочуйте, відзначайте те, що добре вийшло, підтримуйте найменші спроби стримувати свої бурхливі прояви. Давайте йому найрізноманітніші завдання і просіть про допомогу.
- Спирайтеся на позитивні сторони вашої дитини: відхідливість, товариськість, щедрість, активність, оптимізм, легкість на підйом тощо.
- Не порівнюйте успіхи своєї дитини з розвитком інших дітей. Все дуже індивідуально. І відокремлюйте оцінку вчинків дитини від оцінки її особистості. Поганим може бути вчинок, а не дитина.
- Почуття гіперактивної дитини найчастіше поверхові. У відповідних ситуаціях розповідайте їй про те, що відчувають інші люди, таким чином ви будете вчити малюка аналізувати і дивитися вглиб подій.
- Гіперактивній дитині важко сприймати критику, догани і покарання. Вона починає протестувати, поводячись ще гірше. На агресію відповідає агресією. Тому як можна рідше використовуйте прямі заборони і накази. Краще відвернути увагу або озвучити свої очікування: «Ми зараз приберемо іграшки і підемо спати» (замість «Ні, я сказала, більше ніяких ігор! Швидко прибирати іграшки – і в ліжко!»).
- Не придушуйте активність дитини. Натомість давайте дитині можливість витрачати надлишкову енергію, адже фізичні навантаження (особливо на свіжому повітрі) добре впливають на нервову систему, справляючи на неї заспокійливу і розслаблюючу дію: активні ігри, прогулянки, походи, їзда на велосипеді, катання на ковзанах, роликах , лижах, плавання. Тільки не доводьте «до абсурду» – дитині потрібно і відпочивати.
- Для того щоб гра дитини була більш тривалою і послідовною, бажано, щоб вона гралася з одним партнером, а не з кількома дітьми (і нехай цей партнер буде спокійним і врівноваженим).
- Вчіть дитину розслаблятися – ванна, ігри з піском, медитація можуть стати гарними для цього засобами.
Розвиток і заняття
- Під час занять уникайте перевантаження уваги.
- Під час занять з малюком завдання давайте короткі і ясні. Пропонуйте зорові опори – підказки. Переконайтеся, що дитина зрозуміла завдання.
- Заняття мають бути максимально короткими. Ваша дитина може утримувати увагу лише три хвилини? Значить, нехай заняття триває рівно стільки, але повторюється щогодини. Потім чотири, п’ять, десять хвилин… Якщо утримувати дитину насильно після того, як вона вже втомилась – вона думатиме лише про те, як би втекти, і нічого не навчиться.
- Ретельно готуйтесь до заняття – всі необхідні речі повинні бути під рукою, у вас має бути чіткий план дій. Якщо ви починаєте посеред заняття шукати іграшку чи думати, що ще зробити – ви одразу ж втратите увагу дитини.
- Навчайте планувати і домагатися послідовності в своїх діях: використовуйте графіки, наперед повідомляйте, які завдання і в якій послідовності ви будете сьогодні виконувати. Привчайте до регулярних занять в один і той же час.
- Чергуйте спокійні і активні ігри. Малюкові потрібно «відновлювати» роботу мозку. Якщо малюк занадто розшумівся, переведіть його на більш спокійну гру.
- Спробуйте виявити здібності своєї дитини до певного роду діяльності – до музики, малювання, спорту, конструювання тощо. Надайте їй можливість займатися улюбленою справою. Чим більшою кількістю умінь вона буде володіти, чим наочнішим буде результат її праці, тим впевненіше вона буде себе почувати.
- Працюйте і зі слабкими сторонами дитини – наприклад, у багатьох гіперактивних дітей проблеми з розвитком дрібної моторики. Пропонуйте відповідні завдання, наприклад, заняття орігамі або бісероплетінням.
- Залучіть дитину до спорту, віддайте у секцію. Це універсальний засіб, що допомагає розвитку всіх функцій і процесів мозку: мислення, пам’яті, уваги, координації рухів, дрібної моторики, орієнтації в просторі, а також вчить роботі у команді та самоконтролю.
