У світі чарівних звуків

батькам

З самого народження дитину оточує безліч звуків: шум вітру і дощу, шелест листя, гавкіт собак, сигнали машин, музика, мова людей і т. д. (починає накопичуватися своєрідний «звуковий» словник). Але всі ці слухові враження сприймаються малюком несвідомо, зливаючись з іншими, більш важливими для нього сигналами. Звуки часом дитиною не помічаються, слабо виділяються. Для того, щоб вона навчилася чисто і ясно вимовляти звуки, чітко вимовляти слова, правильно користуватися голосом (говорити виразно, там, де необхідно, міняти гучність і швидкість мовлення), розуміти і розрізняти будь-які звуки, дитина має навчитися напружувати слух, розуміти і розрізняти звуки.
Таким чином, слухове сприйняття потрібно цілеспрямовано розвивати з перших років життя.

Розвиток слухового сприйняття ми ведемо в двох напрямках:

Обидва напрямки починають розвиватися ще в дитячому віці.
Робота з розвитку слухового сприйняття передбачає:

До кінця першого року життя слух дитини досягає рівня розвитку слуху дорослого. Однорічна дитина взмозі розрізняти звуки, що знаходяться на відстані 6 метрів, і визначати джерела звучання, розташовані в будь-якому напрямку (праворуч, ліворуч, попереду, позаду, вгорі, внизу).

А тепер розповім, як ми сприяємо розвиткові слуху у дітей.

Найкраще робити це в грі. Мета ігор — відкрити для малюка особливий світ звуків, зробити їх привабливими і значущими. Вслухаючись в слова, граючись з ними, дитина формує свій слух, покращує дикцію, намагаючись наблизити звучання своєї вимови до того, що він чує від оточуючих. У цих іграх дитина вчиться розрізняти звучання знайомих предметів, голоси тварин, птахів, людей. Це вимагає не тільки активного слухового сприйняття, але і хорошої пам’яті, уваги, мислення і елементарного музичного слуху.
Ми дотримуємося однієї умови: вчимо відокремлювати «загадковий» звук від інших звукових вражень. Для цього створюємо повну тишу в моменти загадування і відгадування звукових «загадок», щоб малюки могли зосередитися на звуці (звучання бубна, барабана, сопілки).

Як сприяти розвитку слухового сприймання у дітей раннього віку

Вчимося розрізняти звуки навколишнього середовища

Вирушаючи на прогулянку, звертаю увагу дітей на всілякі звуки. Обов’язково називаю джерело звучання, вказую на нього рукою за наступною схемою: звуконаслідування — назва — дія

— бі — бі — бі — машина — машина їде (гуде)
— у — у — у — літак — літак летить
— мяу — мяу — кішка — кішка лежить (нявкає, стрибає).
Коментарі супроводжую художнім словом, емоційно забарвленим. Наприклад:
Ось собачка Жучка
Хвостик карлючка,
Зубки гострі,
Лапки швидкі.

У нас різні машини
Бі — бі, бі — бі, бі — бі,
Зелені та червоні,
Бі — бі, бі — бі, бі — бі,
Машини за машинами
Шарудять своїми шинами,
Бі — бі, бі — бі, бі — бі.

Вправи з розвитку здатності знаходити джерело звучання на різній відстані

Звертаю увагу дітей на віддалені звуки, що доносяться ззовні. Це можуть бути: дзвінок у двері, шум пилососа, гудки машин, дзвінок телефону, голоси людей, звук падаючих предметів, пожежна машина, швидка допомога, магнітофон і телевізор.
Показую дітям джерело звучання і, по можливості, підводжу до нього. Під час самостійної вільної діяльності, коли дитина не дивиться в мій бік, кличу її по імені здалеку, а коли повернеться, привітно махаю їй рукою і хвалю.

Ігри з музичними інструментами

В музичній залі є різноманітні музичні інструменти: барабан (великий, маленький), сопілки (дерев’яні, пластмасові), металофон, свистки різної форми і величини, кастаньєти, ксилофон, гармошка, бубни, дзвіночки, молоточки, брязкальця. Знайомлю малюків з їх звучанням. Даю кожному музичний інструмент і отримую своєрідний «дитячий» ансамбль.
Дитячі ігри проводжу, відстукуючи їх ритм на будь-якому ударному музичному інструменті. Наприклад, гра «Швидко — повільно». Стукаю по барабану, змінюючи темп — то швидко, то повільно. Дитина під швидкі удари бігає, а під повільні удари марширує. Вчу малюків ударяти по барабану, бубну як я. Пояснюю правило: «Я стукаю по барабану, бубну (один раз, багато разів підряд), а ти (Саша, Маша) послухай і вдар як я». В результаті таких ігор діти починають розуміти значення слів «барабан», «бубен», «багато» і з задоволенням грають. Під ритм ударних музичних інструментів вчу маніпулювати іграшками, що зображують тварин. Наприклад, ведмедик йде повільно:
— топ (удар) — топ (удар) — топ (удар),
— а тепер побіг швидко — швидко: топ — топ — топ-топ — топ — топ — топ. 
Систематично проводжу ігри для розвитку слухового сприйняття, уваги і пам’яті. Наприклад:
Гра «Хто що почує?»
Мета: розвивати слухову увагу, пам’ять, сприйняття, поповнювати активний словник. 
Обладнання: ширма, дзвіночок, бубон, молоточок, барабан і т. п.
Хід:  За ширмою по черзі видаю звуки перерахованими вище предметами і пропоную відгадати, яким предметом зроблений звук. При цьому звуки чіткі, контрастні, щоб дитина могла їх вгадати. До початку гри по черзі обігрую музичні інструменти, вношу їх з ігровим персонажем в зал, уточнюю назви і показую їх звучання. 
Гра « Вгадай, що робити»
Мета: розвивати вміння переключати слухову увагу, активізувати рухи дітей, вміння співвідносити свої дії зі звучанням бубна. 
Обладнання: бубон, два прапорці. 
Хід: У дитини в руках два прапорці. Якщо голосно дзвенить бубон, то малюк піднімає прапорець вгору і махає ним, а якщо бубон звучить тихо — опускає прапорець вниз за спину. Чергувати голосне і тихе звучання не більше 3 — 4 разів. Показую дітям, як правильно тримати спинку «як я». 
Гра «Хто уважний?»
Мета: розвивати гостроту слуху, вміння правильно сприймати словесну інструкцію незалежно від сили голосу, яким її вимовляють. 
Обладнання: лялька, іграшковий ведмедик, машинка. 
Хід: Сиджу біля столу, на якому лежать іграшки. Дитина знаходиться на відстані 2 — 3 метри від нього. Пояснюю: «Я буду говорити пошепки, тому треба сидіти тихо, щоб було чутно. Будь уважним!» Потім кажу: 
— Візьми ведмедика і посади в машину. 
-Візьми ведмедика з машини. 
— Посади в машину ляльку. 
-Покатай ляльку. 
Дитина має почути, зрозуміти і виконати ці доручення. Завдання потрібно давати короткі і прості, а вимовляти їх тихо, але дуже чітко. 
Гра « Де подзвонили?»
Мета: розвивати вміння орієнтуватися в просторі, визначаючи напрям звуку. 
Обладнання: дзвіночок. 
Хід: Дитина вгадує, звідки лунає звук. А я тихо встаю в стороні від неї (праворуч, ліворуч, позаду) і дзвоню в дзвіночок. Малюк вказує або вгадує напрямок звуку, повертається обличчям до того місця, звідки чути звук. Дзвонити треба не дуже голосно. Якщо дитина помиляється, то дорослий підказує. Гру повторюю 3 — 4 рази. 
Гра « Вгадай, на чому граю?»
Мета: розвивати сталу слухову увагу, вміння розрізняти музичні інструменти на слух за їх звучанням. 
Обладнання: барабан, бубон, сопілка. 
Хід: Створюю ігрову ситуацію «Ведмедик в гості прийшов і приніс музичні інструменти». Обігрую їх, називаю назви, видаю звучання кожного інструменту і прибираю за ширму. Малюки по звуку намагаються вгадати « чию пісеньку чути». Гру повторюю 3 — 4 рази.

У музичній залі є і інші предмети, які видають звук — це іграшки з музичним звучанням: яскраві, кумедні, рухомі. З ними ми проводимо ігри — забави. Це музичні: бегемотик, зайчик, сонечко, паровозики, жук, мишка… Малюки дуже люблять спостерігати і гратися з ними. Ці ігри сприяють емоційному розвитку дітей, розвивають допитливість, зорове і слухове сприйняття.

Розвиваємо почуття ритму

Діти люблять пісеньки, потішки, примовки. Прості, нехитрі за формою, вони викликають у малят величезний емоційний відгук, добре розвивають слух, ритм. Тому я завжди співаю, розповідаю потішки, при цьому спонукаю дітей до дії (плескаємо в долоні, стрибаємо, тупотимо ногами, підспівуємо). Наприклад:
Зайчику холодно сидіти
Лапки треба би погріти
Хлоп — хлоп, хлоп — хлоп, (ляскаємо в долоні)
Лапки треба би погріти.
Зайчику холодно стояти,
Треба зайчику поскакати.
Скік — скок, скік — скок, (стрибаємо)
Треба зайчику поскакати.

Жили у бабусі
Два веселих гуся,
Один сірий,
Другий білий —
Два веселих гуся (прохлопываем ритм мелодії).

В результаті розвивається слухове сприйняття у малюків, почуття ритму і море радості.

Використання аудіозаписів у розвитку слуху

У нас є диски і з записами звуків і шумів навколишнього середовища: кудкудакання курки, шум дощу, нявкання кішки, іржання коня, крик півня, шум проїжджаючої машини. Давши дітям прослухати запис, розповідаю кого зараз почули, показую іграшку, в інший раз картинку (ускладнення — дитина сам показує картинку), показ супроводжую художнім словом. Починаємо слухати з двох звуків. Дітям дуже подобається така гра.

Безпосередньо навчальна музична діяльність

Музична діяльність неоціненна в житті дитини. Музичний керівник вчить дітей розрізняти високі і низькі звуки, підспівувати, виконувати найпростіші рухи за текстом пісні, імітаційні рухи. Привчає дітей впізнавати пісню по мелодії, виконаній на фортепіано, ходити і бігати під музику, передавати прості ігрові і танцювальні рухи. Виховує вміння уважно слухати пісні до кінця виконання.
Музичний зал ми гарно оформляємо за тематикою свята. Багато додаткових атрибутів для різноманітної діяльності дітей. Малюки із задоволенням ходять співати, танцювати, грати, як вони кажуть: «Ля — Ля». Музична діяльність неоціненна в розвитку слухового сприйняття, уваги, пам’яті.

Що ще видає звуки?

Для розвитку слухового сприйняття зроблені «шумілки».
«Шумілки» — порожні баночки, які на 1/3 наповнені різними наповнювачами (горохом, гречкою, піском, манкою, квасолею). При русі над вухом вони видають різні тональні звуки.
Наприклад, проводжу таку гру: у порожню банку кидаємо різні дрібні предмети (квасолини, горошини, монети, ґудзики). Падаючі предмети видають різні звуки. Крім слуху, у цій вправі добре тренується координація рухів очей і рук. Проводжу строго під своїм контролем.
Також є слухові трубочки різної довжини. Слухова трубочка — це склеєна з великого аркуша паперу порожниста труба, відкрита з обох сторін. Вчу малюків прикладати трубочку до вушка і слухати. Говорити при цьому треба не голосно, оберігаючи слух дитини, постійно змінюючи тембр голосу.
Звертаю увагу на побутові звуки, що лунають поруч:

Результати роботи по сенсорному вихованню

В результаті проведеної роботи діти вчаться орієнтуватися у світі звуків:

Таким чином, використання запропонованих ігор, вправ дозволяє збагатити і розширити уявлення про звуки навколишнього світу, розвинути і сформувати слухову увагу, слухове сприйняття, слухову пам’ять, все це сприяє розвитку інших пізнавальних процесів: мислення, мовлення, уяви, що є фундаментом становлення пізнавальної сфери у дітей раннього віку.