6 запитань мам до логопеда
- Сусідському хлопчику поставили “Р” за чотири заняття, а з нашим два місяці займаються, і нічого.
Кожна дитина індивідуальна. У кожного різний ступінь порушення і різні причини. Один малюк просто не знає, куди поставити язичок, другий – має гіпертонус і спастику артикуляційного апарату, а третій – органічні проблеми в корі головного мозку. Немає сенсу порівнювати. Головне, щоб була позитивна динаміка.
- Дитина все розуміє, але лінується говорити.
Дуже часто батьки думають, що дитина “все розуміє”, але насправді це не так. Часто діти добре орієнтуються у звичній обстановці, щоденній рутині, часто спираючись на жестові підказки батьків, а поза межами побуту розуміння далеко не таке хороше.
І не буває, що дитина “лінується”, “не хоче” розмовляти. Діти не розмовляють тому, що не можуть. І потребують допомоги.
- Ми “змінили” 5 логопедів, і лише в шостого з’явився результат.
Справді, іноді буває, що дитина і логопед не знаходять контакту. Але найчастіше спрацьовує накопичувальний ефект – один спеціаліст місяцями розробляє артикуляційний апарат, а інший просто завершує роботу. Проте це результат спільних зусиль. Кожен педагог має свої методи, свій підхід, і в результаті здійснюється всебічний, комплексний вплив.
- Чому дитина не хоче займатися вдома?
Причин може бути кілька:
- Дім дитина сприймає як свою територію, на якій лише вона встановлює правила;
- Мама не є в очах дитини авторитетом, якого потрібно слухатися;
- Дитина завжди займалася лише поза домом, і для неї ці обставини є незвичними.
- Я хочу, щоб дитина добре говорила, але можна, ми не будемо виконуват домашні завдання, бо в нас зовсім нема часу?
Важливо розуміти, що виконувати домашні завдання потрібно не для логопеда, а заради себе і своєї дитини. Від цього залежить те, наскільки швидко буде досягнуто результату. Закріплювати отримані навички дуже важливо.
- Куди йти, якщо дитина не розмовляє?
Перш за все, до невролога за комплексним обстеженням. Потім – до логопеда, а, за потреби, і до дефектолога.