Правова сторінка для батьків.
У дитини, як у будь-якого громадянина України, існують свої права. Але далеко не завжди їх дотримуються. Малюкам захистити свої права найважче, адже вони не знають про існуючі закони і про те, які вони мають права. Шкільна освіта пропонує ці відомості дітям тільки в старших класах, а що робити самим маленьким і незахищеним?
ОФІЦІЙНІ ДОКУМЕНТИ
Першим документом, який офіційно закріпив права дитини, була Загальна Женевська декларація, прийнята в 1924 році Лігою Націй.
Загальна Женевська декларація закріпила за дітьми наступні права:
- Забезпечення нормального розвитку фізичного і духовного.
- У важкі часи перша допомога повинна бути надана дитині.
- Дитина повинна рости і виховуватися в любові і не експлуатуватися.
- Дитина повинна бути впевненою, що якості, які виховуються в ній, послужать на користь людям.
На основі цього документа пізніше, в 1959 році ООН затвердила ще один документ, який свідчить про захист прав дитини.
Декларація прав дитини розширила це розуміння і продиктувала наступні умови для зростання і розвитку дітей:
- Дитина повинна бути захищена від експлуатації.
- У неї є право на освіту і користування всіма благами суспільства (під ними розуміється житло, їжа, одяг, тобто все необхідне для нормального життя).
- Дітям повинен бути забезпечений соціальний захист, а в родині любов і розуміння.
- Особлива дитина має право навчатися і перебувати в спеціальній установі.
- Захист в цілому від будь-якої дискримінації і приниження.
Ще через 30 років цей документ був переглянутий і розширений. У 1989 році була прийнята Конвенція, де був перелік усіх сучасних прав і свобод дітей. У документ були внесені інші статті, які дозволили створити повний перелік прав дитини:
- має право на життя, громадянство;
- може вільно висловлювати свої думки;
- має право на гідний рівень життя і користування медициною;
- має право на особисте життя, збереження честі і репутації;
- має право на освіту;
- може дотримуватися власних поглядів і релігійний переконань.
Конвенція має 54 статті, які оголошують всі права дитини в світі. Конвенція є основою і для визначення прав дитини в Україні. Згідно з цим документом було визначено закінчення дитячого віку – 18 років, коли дитина отримувала всі права нарівні з дорослими. Конвенція є обов’язковою для виконання в усьому світі.
СІМЕЙНИЙ КОДЕКС.
В Україні права дитини визначає і захищає Сімейний Кодекс, або Закон про захист прав неповнолітніх, в основі якого лежить Конвенція. Як і Конвенція ООН, він визначає межу дитячого віку – 18 років.
Закон про захист прав неповнолітніх постійно коригується, до нього вносяться нові правки і доповнення.
Короткий зміст закону, в основі якого лежить Конвенція:
- Закон про захист прав неповнолітніх, що спирається на зміст Конституції України, закріплює за дітьми право мати власне ім’я, прізвище та по батькові. Їх вибирають при народженні батьки. Після досягнення повноліття дитина за бажанням може змінити свої ініціали.
- У сім’ї малюк має право на спілкування з родичами, на вихованні в любові і розумінні. Саме батьки і сім’я, як стверджує Закон про захист прав неповнолітніх, повинні подбати про те, щоб у дитини були належне медичне обслуговування, освіта, умови для проживання. Виховання повинно бути направлено на формування повноцінної особистості. З боку держави матеріальна підтримка дітей здійснюється за допомогою різних виплат батькам або опікунам.
- Якщо батьки не виконують своїх прямих обов’язків, згідно з Конституцією України вони можуть бути позбавлені батьківських прав. Закон про захист прав неповнолітніх при розлученні батьків залишає дитину з матір’ю, однак у дорослих дітей на суді може враховуватися думка, і часто за рішенням суду дитина залишається з тим з батьків, кого вона вибере. Так держава враховує право дітей мати свою думку.
- Закон про захист прав неповнолітніх в Україні називає батьків прямими представниками дитини в органах влади. Однак він сам може відстоювати свої права в разі, якщо визнаний дієздатним, тобто емансипованим.
- Закон про захист прав неповнолітніх в Україні, який базується на Конституції України, стверджує право дітей на власну думку і її вільне вираження. При вирішенні юридичного питання щодо дитини старше 10 років обов’язково враховується її думка.
Згідно з Конституцією, у дітей є такі ж права, як у дорослих, проте юридично вони поки обмежені в своїх діях. Часткова кримінальна відповідальність настає вже в 14 років, повна – після 18 років.
ЧИ ДОТРИМУЮТЬСЯ ПРАВА ДИТИНИ?
На жаль, дотримання сьогодні прав і свобод людини відповідно до Конституції не завжди можна спостерігати, особливо по відношенню до дітей. Хоча Женевська Конвенція вже давно закріпила право дітей на вільну думку і свободу від експлуатації, застосування дитячої праці, приниження і образи дітей багато в чому поки залишаються безкарними. Не завжди згідно з Конституцією враховується думка дитини у суді.
Згідно з Конституцією України, за недотримання прав і свобод дітей передбачена юридична відповідальність, однак цей закон мало дотримується в Україні. Занадто тонка грань проходить між поданням про погані умови проживання та виховання і реальною ситуацією.
У США також діє Конвенція про права дитини, в цій країні, як і в Україні, орієнтуються на удосконалення документу 1924 року. Однак, на відміну від ситуації в Україні, там закон розуміється інакше.
Згідно з Конституцією США дитина може подати в суд на батьків за погане поводження або відсутність забезпечення належних умов. Натхненні своїми правами, діти починають шантажувати батьків і з будь-якого приводу звертаються до судових органів, після чого починаються тривалі розгляди.
Це крайність, за якою вже не варті права, прописані в Конституції. Така вседозволеність обертається бездумною поведінкою дітей, а офіційна влада йде у них на поводу.
Інша крайність, яка хоч і зустрічається в Україні, але в набагато меншому ступені і в основному в прихованій формі, – це експлуатація дитячої праці. Згідно з Конституцією України, вона заборонена. Однак у світі, незважаючи на те, що існує конвенція, дитяча праця продовжує експлуатуватися. Це норма для бідних африканських країн, де люди змушені заробляти на життя важкою працею.
Про дотримання закону про права неповнолітніх поки залишається тільки мріяти, в тому числі і в Україні. Звичайно, діти в нашій країні мають права на освіту, медичне обслуговування, але поступово всі сфери послуг стають платними, і не всі батьки в Україні в змозі забезпечити малюкові гідне існування, хоча подарувати йому любов і розуміння вони зможуть завжди.
ПОВАЖАЙ ПРАВА НАЙМЕНШИХ
Ще з самого дитинства в кожному з нас виховували повагу: повагу до старших, до батьків, до вчителів і, врешті-решт, до самих себе. Нам повсякчас нагадували, що коли ти сам себе не поважаєш, то інші теж не будуть тебе поважати! Але, якщо це настільки широко розповсюджений факт, чому ж ми так часто спостерігаємо прояви анти поваги у відносинах між батьками та дітьми, педагогами та дітьми, а також не рідко між звичайнісінькими перехожими – зовсім незнайомими людьми! Чому ці всім добре відомі правила знають не всі, а дотримуються їх взагалі рідкісні «екземпляри»?
Дитина буде поважати права інших людей, якщо будуть поважати її права, якщо вона сама буде складати правила поведінки і нести за них відповідальність.
Коли порушуються права дитини?
- Коли немає безпеки для її життя та здоров’я.
- Коли її потреби ігноруються.
- Коли по відношенню до дитини спостерігаються випадки насильства або приниження.
- Коли порушується недоторканість дитини.
- Коли дитину ізолюють.
- Коли дитину залякують.
- Коли вона не має права голосу у процесі прийняття важливого для сім’ї рішення.
- Коли вона не може вільно висловлювати свої думки та почуття.
- Коли її особисті речі не є недоторканими.
- Коли її використовують у конфліктних ситуаціях з родичами.
- Коли дитина стає свідком приниження гідності інших людей.
Як реагує дитина на порушення її прав?
- Їй стає важко спілкуватися з однолітками і дорослими (вона грубить, блазнює, б’ється, замикається в собі і т.д.)
- Її турбує особиста безпека і любов до неї.
- Вона часто буває в поганому настрої.
- Може втекти з дому.
- Може приймати наркотики або алкоголь.
- Може робити спроби суїциду (замаху на своє життя).
Що батьки можуть зробити для своєї дитини?
- Пам’ятати що дитина – це окрема особистість, яка має свої власні почуття, бажання, думки, потреби, які потрібно поважати.
- Забезпечити її фізичну безпеку. Впевнитись, що вона знає телефони 101,102,103,104, імена та телефони близьких родичів, сусідів, адресу.
- Навчити її казати „ Ні ” , навчити захищатися, вміти поводити себе безпечно.
- Негайно припинити фізичну та словесну агресію по відношенню до неї та до інших людей.
- Знайти час для щирої розмови з дитиною кожного дня. Ділитися з дитиною своїми почуттями та думками.
- Пам’ятати про її вік та про те, що вона має особисті особливості.
- Залучати її до обговорення тих сімейних проблем, які можуть бути для неї доступними.
- Залучати дитину для створення сімейних правил.
Діти в суспільстві найбільш вразливі.
Діти, права яких порушуються часто стають соціально і психологічно дезадаптованими.