Як попередити недоліки у мовленнєвому розвитку дитини

Гарне  мовлення – найважливіша умова всебічного розвитку особистості дитини. Але в даний час виникає суперечність. З одного боку, зростають вимоги до мовного розвитку дитини.  А з іншого, все частіше приходять діти із затримкою або порушенням мовного розвитку. Тому зростає необхідність попередження (профілактики) мовних порушень у дошкільників.

Важливу роль в профілактиці відіграє спільна робота вихователів і батьків. Попереджати мовні порушення у дітей необхідно з раннього віку. В кожній віковій паралелі свої профілактичні завдання: ранній вік (від народження і до 3 років) в житті дитини є найбільш відповідальним періодом, коли розвиваються моторні функції, орієнтовно-пізнавальна діяльність, мова, а також формується особистість. У зв’язку зі збільшенням числа новонароджених, які мають вади у психофізичному розвитку, профілактична робота з дітьми раннього віку повинна бути пріоритетною. З віком втрачається можливість пластичного зміни стану дитини, погіршуються умови для компенсації і корекції.

Основні напрямки роботи по профілактики мовленнєвих порушень

у дітей раннього віку:

У віці 3-5 років слід особливу увагу приділити звуковимові дошкільнят. Основні напрямки профілактичної роботи на даному етапі будуть наступні:


Фонематичний слух – це здатність сприймати звуки мови, фонеми, завдяки яким здійснюється розрізнення слів, близьких за звучанням: рак – лак – мак. Добре розвинений фонематичний слух забезпечує правильне формування звуковимови, чітке і виразне вимовляння слів відповідно до загальноприйнятих норм.

Робота з розвитку фонематичного слуху проводиться в два етапи

Впізнавання немовних звуків – ігри із звуковими іграшками, баночки-шумілки, ігри, спрямовані на сприйняття ритму;

Розрізнення однакових по висоті, силі, тембру звукокомплексів – ігри «Три ведмеді», «Як сім’я розмовляє». Розрізнення близьких за звуковим складом слів – робота з опозиційними звуками.


Артикуляційна моторика

Хороша дикція – основа чіткості і розбірливості мовлення. Ясність і чистота вимови залежить від активної і правильної роботи апарату артикуляції. Розвивати артикуляційний апарат допомагають спеціальні вправи.

З дітьми другої молодшої групи – обсяг вимог невеликий. Потрібно, щоб діти засвоїли найпростіші навички руху ( «млинець», «конячка», «смачне варення»).

У середній групі необхідно стежити за чіткістю виконання рухів, за вмінням переключати органи артикуляційного апарату з однієї позиції на іншу.


Дрібна моторика

Вправи на розвиток дрібної моторики так само, як і артикуляційні вправи, повинні проводитися систематично. Обігрування з дітьми потішок, віршів в поєднанні з рухом і музикою, пальчикові гімнастики, викладання візерунків різними видами круп, малювання на манці, штрихування, шнурівки і багато іншого сприяє розвитку дрібної моторики рук.


Мовне дихання

Дихання в процесі мовлення відрізняється від звичайного дихання більш глибоким коротким вдихом і ротовим довгим видихом.

Недоліки мовного дихання і їх вплив на мовлення:

 

Вправи на вироблення тривалого плавного мовного видиху необхідно проводити систематично і не тривало (досить1-2 хвилин).


Голос

Паралельно з розвитком дихання йде робота з розвитку голосу. Мовна інтонація, забарвлення фрази засвоюється дитиною по наслідуванню. Патології розвитку голосу зустрічаються досить рідко.

Необхідно пам’ятати, що у віці 3-5 років у дітей недостатньо розвинені гальмівні процеси в корі головного мозку. В цей час треба приділити увагу дітям з тихим і крикливим голосом.

Крикливий голос усувається шляхом ігор в тиху або шепітну мову. Тихий голос – ігри, що супроводжуються гучним звуконаслідуванням або вигуками.


Важливу роль в профілактиці мовленнєвих порушень грає робота з батьками. Вона містить в собі: