Між брязкальцем та велосипедом

  1. Створення безпечного середовища розвитку. Ми зупинилися на тому, що після року може спостерігатися деяке відчуження малюка від дорослого, однак така втрата цікавості до вас – лише уявна. Ви все ще залишаєтеся привабливим для малюка, але вже не як людина, котра допомагає знайомитися з навколишнім світом та відповідає на запитання „Що з цим можна зробити?” Якщо раніше спілкування з вами мало вигляд чисто емоціонального характеру, то зараз це ділове спілкування у цікавій для малюка ситуації. Тепер усі дії малюка спрямовані на самостійне дослідження оточення або на співпрацю з вами. Розглянемо ці два напрямки, подумаймо про те, як організувати оточення та які обрати ігри, щоб вони приваблювали вашого малюка.

Дослідження навколишнього світу. Подані нижче поради допоможуть вам організувати середовище розвитку у себе вдома, а вашому малюкові стати активним та зацікавленим дослідником навколишнього світу. Що ж для цього потрібно? Перш за все, зробіть свою квартиру безпечною, але цікавою для малюка. Подивіться на світ його очима та вирішіть, що йому цікаво та корисно досліджувати.

Кухня. Отже, що можна дати дитині з того, що є на кухні? Перш за все,  посуд та предмети, які є легкими та не б’ються: сковорідки, каструлі та кришки до них, друшляк, сито, форми для випікання печива. Покажіть дитині, як гратися з цими предметами: ховайте дрібні предмети у великі, продемонструйте, як цікаво стукати кришкою по кришці або ложкою по дну каструлі. Зверніть увагу малюка, що каструлі різні за величиною та допоможіть правильно підібрати до них кришку.

Кімната. У ній також багато загадкових речей. У шафі знаходиться коробка зі швейними приналежностями, котру не можна зачіпати, у кутку стоїть телевізор, поряд магнітофон або програвач – всього і не перерахуєш. Що можна дати малюкові та як це можна використати для його розвитку?

Латки тканини різної фактури – покладіть усе до окремої коробки або сумки та віддайте малюку для дослідження.

Котушки з-під ниток можна розфарбувати різним кольорами. Якщо малюку важко нанизувати предмети на шнура, використовуйте замість м’якого  шнура провід у вініловій оболонці.

Журнали та книги. Малюку подобається розглядати не тільки свої книги, але також книги і журнали для дорослих. Разом розглядайте малюнки у журналах. Виділяйте знайомі для дитини об’єкти: собачку, машину, тата, маму, малюка, дім і т.д.

Телефон. Всі діти виявляють до телефону велику увагу. Надайте можливість вашому малюку почути гудки або мову на справжньому телефоні, зателефонуйте до бабусі та попросіть поговорити з малюком або просто наберіть номер „Годинника, що говорить”.

Хатка під столом. Двері можна зробити із диванної подушки або накрити стола скатертиною. Можливо, ви вирішите, що це не дім, а гараж або теремок – все залежить від вашої фантазії та інтересів малюка.

Шафи та тумбочки. Виділіть своїй дитині місце у шафі або тумбочці, куди ви разом складатимете іграшки і звідки вона сама зможе їх дістати. Іще декілька відділів з безпечними речами, наприклад, з одягом, малюк також може дослідити. Все інше закрийте, щоб не псувати собі та дитині настрою постійними „не можна”.

Ванна. Пральна машина. Малюк допоможе вам загружати її. Це, звичайно, займе більше часу, але принесе вам радість спілкування. У ванній кімнаті можна погратися з водою та попрати.

Прихожа. Дзеркало. Ви, напевно, вже помітили, як ваш малюк цікавиться дзеркалом. Він просто дивиться на себе, але і „грається” зі своїм зображенням. Ви ще не встигли заперечити, як він уже надів на голову мисочку собачки та милується собою. Ну, що ж, він дійсно гарненький, особливо якщо в мисці були залишки каші… Вам це не дуже подобається? Ваші заборони призведуть до образ, краще запропонуйте цікаву гру з головними уборами. Ви можете знімати та надягати на малюка перед дзеркалом капелюшка. Можна надягнути капелюшка та запропонувати малюку самому його зняти.

Взуття. Як би ви не були проти гри дитини із взуттям, вам доведеться змиритися з тим, що дитина прагнутиме таких ігор та хапати взуття при першій же можливості. Навіть, коли ви будете уважними, ви знаходитимете малюка, який сидітиме на підлозі прихожої та гратиметься з черевиками і чоботами. У вас все та ж альтернатива: заборони або визнання за малюком права вибору об’єкта для дослідження. У другому випадку вам доведеться продумати, як зробити гру безпечною для дитини. Наприклад, можна витягати та вставляти шнурівки, застібати або розщібати блискавку на чоботах, виставляти усе взуття в рядок та разом з малюком шукати його туфельки та чобітки. Допоможіть малюку натягнути на ніжки доросле взуття. Доречи, зробити це набагато легше, ніж надягнути на себе свої маленькі черевички, але і великі черевики будуть його першими кроками у формуванні навичок самообслуговування.

  1. Організація гри. Крім дослідження простору, можна використовувати спеціально організовані ігри-дослідження. Для цього підходять так звані навчальні або дидактичні іграшки. Назвемо деякі з них: дерев’яні кубики для нескладних побудов (башточок) із 2-3 кубиків – можна загружати кубики у машину та возити; поштовий ящик з двома різними отворами – опускати фігурки у отвори; пірамідка із 3-5 кілець – знімати та надягати кільця; стаканчики круглої форми – будувати башточки, вставляти один в одного; дошка із стержнями — виймати та вставляти стержні у отвори. Крім того, для малюка цікавими є сюжетні іграшки та побутові предмети: лялька, мишка, зайчик, іграшковий телефон, машинка, пластмасовий посуд, гребінець, губка, — щоб гратися, повторюючи ваші повсякденні дії. При цьому малюк виконуватиме окремі ігрові дії, ще не об’єднуючи їх у певний ланцюжок дій, але ви, беручи разом з ним участь у грі, можете продемонструвати йому послідовність дій, наприклад, ви „зварили” кашу, дитина „погодувала” ляльку, а ви витерли їй ротика. Вам знадобляться також предмети для гри з водою: пластмасові кружки, лійка, водяний млинок, іграшки, що плавають. Завдяки їм купання перетвориться на веселу гру.

Книжки з картону із простими зрозумілими малюнками. Багато дорослих з приємним відчуттям згадують, як слухали читання цікавої книги, розглядали яскраві малюнки, зручно вмостившись у кріслі чи на дивані поряд з мамою, татом або з бабусею. Надамо декілька простих порад, які допоможуть зробити цей час приємним для вас та вашої дитини. Краще всього читати книгу у спокійній обстановці. Сядьте збоку від дитини або посадіть її собі на коліна. Відкрийте книгу та покажіть сторінку, на якій зображено якусь тваринку, наприклад, котеня. Назвіть його, зімітуйте його мявкання, погладьте зображеного котика, запропонуйте малюку також його погладити. Говоріть емоційно, не бійтеся „перебільшити” – малюкам це подобається. Покажіть у котика очки, носик, хвостика. Допоможіть малюку доторкнутися до названих частин пальчиком. Перегортаючи сторінку, „зависніть” на півдорозі. Можливо, малюк допоможе вам завершити ваш рух, тобто разом з вами перегорне сторінку. Читайте книжку стільки разів, скільки цього хоче малюк та скільки часу ви можете цьому приділити. Намагайтеся завершити до того часу, коли малюку надокучить це заняття. Замість книг використовуйте альбоми зі змінними малюнками. Одним із головних недоліків придбаних книг полягає у тому, що вони швидко надоїдають. Альбом для фотографій – дуже корисна річ, оскільки допомагає підбирати яскраві та зрозумілі зображення, а також змінювати їх при необхідності. Поряд з малюнками використовуйте фото самого малюка, інших членів сім¢ї, домашніх тварин та предметів вжитку.

Музичні іграшки та інструменти з різним способом появи звуку – бубон, металофон, сопілочка.

Великі іграшки для вулиці – відро, лопатка, формочки, машина з кузовом.

Рухливі ігри Якщо малюку подобається виконувати спеціальні вправи, ви можете проводити їх декілька разів на день під музику. Можна також гратися у веселі рухомі ігри, котрі розвиватимуть у вашої дитини всі необхідні рухи.

„Волейбол”. Кидайте малюку повітряну кульку, нехай він відбиває її рукою або газетою, згорнутою у трубочку. Навчайте малюка підставляти руки та ловити двома руками великого легкого м’яча.

„Футбол”. Покажіть малюку, як можна вдаряти ногою по м’ячу. Спочатку це буде нерухомий м’яч, якого ви поклали прямо перед його ніжкою, пізніше малюк навчиться бити по м’ячу, що рухається.

„Баскетбол”. Покажіть малюку, як можна закинути м’ячика у корзину для сміття, відро, миску або коробку. Помістіть ємність на підвищенні. Дитині знадобиться потягнутися доверху, щоб закинути м’яча.

„Гра у кеглі”. Ви можете використовувати пусті пластмасові пляшки і невеликого м’яча.

„Ідемо по місточку”. Пропонуйте дитині ходити по дошці, що лежить на підлозі. На прогулянці вона може ходити по бордюру тротуару, причому особливо корисне різнорівневе ходіння, коли однією ногою дитина ступає по бордюру, а іншою – по доріжці.

„Переступання” – можна використовувати приставну драбину або стрем’янку. Покладіть її на підлогу та запропонуйте малюку ходити, переступаючи через перекладини.

„Кач-кач” – використовуються качелі або просто дошка, що лежить на бруску. Малюка ставлять у центрі, він може гойдатися, переносячи вагу з однієї ноги на іншу.

„Скачемо, як зайчики”. Використовуйте будь-яку пружинну поверхню. Це може бути надувний матрац або диван. Візьміть малюка за руки та допоможіть поскакати.

Зіскакуємо зі сходинок. Почніть навчати цьому, використовуючи невисоке підвищення, наприклад, тонку дощечку. Поставте малюка на неї, станьте перед ним на коліна та дайте йому схопитися за ваші пальці. Покличте малюка та потягніть його вперед.

Ходіння по сходинках. Чим побільше ходіть з малюком по сходах. Це розвиває силу м’язів, координацію рухів, навчає переносити вагу тіла та правильно ставити ноги. Спочатку навчайте дитину підніматися, а потім – спускатися по сходинкам. І, нарешті ми підійшли до того, що так довго обіцяли – до велосипеда. Якщо у вас є машина, на якій може їздити дитина, сидячи верхи, перебираючи ногами по підлозі, ви можете розпочати навчання з неї. Навчайте дитину залазити на машину та злазити з неї, зручно сидіти на ній, триматися за кермо, регулювати напрям руху.

Підбір велосипеда. Він повинен бути стійким, малюк повинен легко діставати ніжками до педалей, коли вони знаходяться у найдальшому положенні, а кермо повинно бути розміщене близько до тулуба малюка. У сидінні ззаду повинна бути спинка, а саме сидіння повинно мати форму сідла.

Навчання їзді. Якщо ви прикріпите ноги малюка до педалей (слабкою резинкою, наприклад), а самі штовхатимете велосипеда, маленький велосипедист зрозуміє на практиці, які рухи він повинен здійснювати, щоб повертати педалі. Якщо малюк впевнено сидить на велосипеді, ви можете їхати з невеличкої пологої поверхні. Пам’ятайте, що спочатку малюк може бути так зайнятий педалями, що забуватиме регулювати напрям руху, робіть це замість нього. Пізніше починайте звертати увагу дитини на керування кермом. Навчайте її повертати кермо, змінюючи напрям руху. Найкращою мотивацією для малюка буде спільна прогулянка, під час якої він бачитиме інших дітей, котрі катаються на велосипеді.

Ось і все – тепер ви готові для участі у нашому велопробігу, і я бажаю вам терпіння та удачі!