Робота з дітьми з раннім дитячим аутизмом (неконтактні діти)
Поради педагогу
Як розпізнати аутизм у дитини:
- Дитина уникає контакту «очі в очі».
- Відсутня вокалізація різними тембрами, різноманітні інтонації у гулінні.
- Не вміє гратися з іграшками.
- Не відгукується на ім’я при збереженому слухові.
- Виявляє дефіцит спільної уваги( наприклад, не намагається привабити словом чи жестом уваги інших людей до предмету, що зацікавив її).
- Відмовляється тримати предмети.
- Не просить допомоги.
- Не намагається чимось поділитися.
- Виконує весь час одноманітні дії.
- Не терпить у своїх заняттях іншої людини.
- Використовує іншу людину для власних потреб ( дереться по ній вверх, веде за руку до потрібного предмета);
- При цьому не виявляє ніякого емоційного контакту.
- Агресія до тварин, дітей, ауто агресія;
Допомога дитині: заняття з психологом, забезпечення уваги і любові, почуття безпеки, привчати до доторкувань, мімічних реагувань, самостійності, музики, віршів, складання пазлів.
Корекційна робота при аутизмі. Корекційна робота з аутистами орієнтовно розділяється на два етапи.
Перший етап: «Встановлення емоційного контакту, подолання негативізму у спілкуванні з дорослими, нейтралізація страхів»
Слід пам’ятати про п’ять «не»:
- Не говорити голосно.
- Не робити різких рухів.
- Не дивитись пильно в очі дитині.
- Не звертатись прямо до дитини.
- Не бути занадто активним і нав’язливим.
Для встановлення контакту треба знайти підхід, що відповідає можливостям дитини, визвати її на взаємодію з дорослим. Наприклад: дитина махає руками – дорослий організовує гру «Метелики літають», дитина бігає по колу – гра «Дожену» і т.д. Для організації початкових етапів спілкування дорослий повинен спокійно і зосереджено займатися чимось, наприклад,розмальовувати щось, пересипати мозаїку і т.д. Вимоги спочатку мають бути мінімальні. Успіхом можна вважати те, що малюк погоджується бути поруч, пасивно слідкує за діями дорослого. Якщо дитина не виконує завдання, її увагу слід переключити на більш легке, не можна наполягати, доводити дитину до негативної реакції. Після закінчення завдання треба разом порадіти успіху. Для підняття настрою організовуються ігри з емоційними яскравими враженнями: музикою, світлом, водою, кульками, мильними бульбашками. Хвилини сенсорної ауто стимуляції, звичні для аутичних дітей (часто проявляють потяг до світла, води, музики), посилюють в таких іграх необхідний навчальний момент. Пом’якшенню страхів сприяють спеціальні ігри, в яких підкреслюється безпечність ситуації. Потрібно ретельно підбирати ігри, книжки, вірші, відкидаючи ті, що можуть емоційно травмувати дитину.
Другий етап: «Подолання труднощів цілеспрямованої діяльності дитини».
Навчання спеціальним нормам поведінки, розвиток здібностей. Для дітей з аутизмом дуже важлива цілеспрямована діяльність. Вони швидко втомлюються, відволікаються, навіть від цікавих занять. Попередженню цього сприяє часта зміна видів діяльності і врахування бажання і готовності дитини взаємодіяти з педагогом. Змістовою стороною занять з дитиною є діяльність, яку вона любить, яка додає стану приємних сенсорних відчуттів, тобто потрібно враховувати інтереси та уподобання дитини. На початку роботи з дитиною активно обігруються її стереотипи. Під час роботи дорослий находиться позаду дитини, непомітно надає допомогу, створює відчуття самостійного виконання дії. Неадекватна реакція у дитини свідчить про перевтому або не розуміння задачі. У дитини з аутизмом є специфічна потреба у збереженні постійності в обстановці, слідування заведеному порядку. Потрібно використовувати режим, розклад, картинки, малюнки, чергувати працю і відпочинок. На основі результатів обстеження дитини складається індивідуальна програма корекції.
Кілька порад педагогу:
- Встановити позитивний емоційний контакт.
- Використовуються стереотипи дитини.
- Навчати дитину мові почуттів, фіксувати увагу на емоційному стані людей та тварин.
- Навчати поведінковій етиці на емоційній основі, аналізувати світ емоцій. В подальшому розвиток творчих здібностей та уяви дозволяє дитині адекватно сприймати літературні казки.
- Педагогам не слід використовувати травмуючи слова: «ти злякався..», « не вийшло..» Завдання педагога попередити наростання негативізму, подолати комунікативний бар’єр.
- Одним з напрямків роботи є спеціально побутова адаптація дітей, формування навичок самообслуговування.