«Неслухняна» бабуся: про розбіжності в поглядах на виховання.

На жаль, бабусям і дідусям, які звикли протягом багатьох років опікати власних дітей, важко усвідомити, що ті самі вже стали мамами і татами, перетворилися на дорослих і самостійних людей. І тому у своєму ставленні до онуків старше покоління часто не сприймає всерйоз думку новоспечених батьків. Однак, молода сім’я цілком може спробувати вирішити проблему, орієнтуючись на конкретні варіанти взаємин з бабусями.

Бабуся-гість

Ситуація, коли бабуся не живе з молодою сім’єю постійно, а лише час від часу приходить в гості, — найбільш проста. Але і в цьому випадку ховається багато «підводних каменів». Навіть, якщо теща або свекруха провідує молодих нечасто, це не означає, що протягом всього перебування в гостях вона буде слухняною виконавицею волі господарів будинку або, принаймні, стане керуватися принципом «невтручання». Адже тепер вона приходить не стільки до сина з невісткою чи доньки із зятем, скільки до довгоочікуваного онука (онучки).

Поки дитина маленька, бабусиного небажаного «втручання» позбутися набагато легше. Тут головне — терпіння під час її візитів, в іншому все можна робити на свій розсуд.

Однак треба мати на увазі, що коли дитина підросте, то певний час вона, найімовірніше, буде проводити у бабусі. І якщо батьки кардинально не згодні з деякими її принципами, що стосуються дітей, то почати її «перевиховання» краще заздалегідь.

Бабуся-няня

Рано чи пізно всі молоді мами виходять на роботу. Якщо в західній культурі рідкісна бабуся погодиться взяти на себе роль няньки і сидіти з онуком, поки мама робить кар’єру, то в нашому суспільстві це — досить поширена ситуація.

Щоб уникнути подальших проблем, дуже важливо попередньо поговорити з бабусею. Зрозуміло, ця розмова буде відрізнятися від обговорення договору з нянею — адже бабусю не наймають на роботу, а просять про допомогу. Однак важливо заздалегідь обговорити принципові моменти і отримати підтримку з її боку. Якщо ж у чомусь істотному позиції мами і бабусі розходяться, а не виходить, то кращий вихід — вдатися до послуг няні.

Бабуся-господиня

Сім’я, що складається не тільки з батьків і дітей, а й з бабусь і дідусів — це історична традиція, яка існує вже багато сотень років. У наші дні така ситуація теж не рідкість через горезвісне «квартирне питання».

Причому, якщо спочатку відносини між «батьками» і «дітьми» можуть бути хорошими або нейтральними, то після народження дитини часто все змінюється з точністю до навпаки. Причин тут декілька. По-перше, своїх дітей (нинішніх молодих маму і тата) батьки вже виростили, «вивели в люди» і на якомусь етапі заспокоїлися думкою, що їх «місія» завершена. А після народження онука чи онуки вони вступають в процес виховання з новими силами. Адже не дарма кажуть, що «діти до вінця, а внуки до кінця». По-друге, новоспечені бабусі часом недостатньо довіряють молодим батькам, не сприймаючи їх як дорослих і відповідальних людей. Як тут не спробувати нав’язати свою точку зору, а ще «краще» — робити все по-своєму!

Чи можна уникнути конфліктів, якщо вихованням малюка одночасно займаються представники двох різних поколінь? Мабуть, немає.  Але, щоб розбіжності не переросли в конфлікти, а потім в серйозні сімейні проблеми, слід з самого початку визначити «зони впливу». Потрібно пояснити бабусі, що її досвід дуже важливий, але відповідальність за дитину цілком лежить на його батьках. І ця відповідальність дає свободу у виборі способів виховання малюка саме мамі і татові, а не бабусям, дідусям та іншим родичам.

Як впливати на бабусю

Карен Прайор, відомий фахівець в галузі навчання, виділяє вісім основних способів позбавлення від небажаної поведінки. На небажані моменти поведінки бабусь можна впливати в основному трьома різними способами: найрадикальнішим — розставанням, найпоширенішим — покаранням і найскладнішим — зміною мотивації. Розглянемо їх послідовно.

Розставання. Батьки вирішують припинити будь-яке спілкування свого малюка з бабусею, чия поведінка їх не влаштовує. Бабусю-гостя при такому варіанті просто перестають запрошувати до себе і не відпускають до неї дітей. Реалізувати це можна по-різному: або безпосередньо заявити про свою позицію ( «Я не хочу, щоб Маша ходила з Вами гуляти або їздила в гості»), або піти на хитрість — обіцяти і при цьому постійно відкладати свою обіцянку. Занадто радикально? Можливо. Але в деяких випадках це може бути єдиним виходом із ситуації: наприклад, коли поведінка бабусі створює загрозу здоров’ю малюка або її конфлікти з батьками постійно проявляються в спілкуванні з онуком — у вигляді наклепу на маму чи тата, спроб негативного настрою дитини по відношенню до когось з них. Однак, перш ніж прийняти рішення, варто зважити всі «за» і «проти». Адже разом з неприємними проявами бабусиної поведінки зникнуть і всі її хороші сторони. А втратять від цього, можливо, не стільки батьки, скільки сама дитина.

Розлучитися з бабусею-господинею — це, по суті, запланувати переїзд. До речі, цей варіант вирішення проблеми використовується безліччю сімей. І зіпсовані відносини між старшим і середнім поколінням в більшості випадків практично миттєво налагоджуються.

Найбільш важка ситуація — з бабусею-нянею. Правда, може виявитися, що вона сама вже втомилася від постійного виховання онука і покладеної на її плечі відповідальності. А перетворившись з няні в звичайну бабусю, із задоволенням буде спілкуватися з малюком час від часу і дотримуватися побажань мами і тата.

Покарання. Бабусі влаштовують догану за те, що вона перегодувала дитину солодощами, ображаються і не розмовляють з нею протягом кількох днів (тижнів, місяців) — таке відбувається часто-густо. Чи ефективне покарання? Практично ні. Головним чином, тому, що зазвичай не збігається за часом з поведінкою, яка не подобається. Купуючи чергове морозиво улюбленому онукові або вмикаючи третій мультик, бабуся навряд чи думає про те, що батьки потім накричать на неї або влаштують бойкот. Однак в деяких випадках покарання може бути ефективним. По-перше, при невисокій мотивації. Тобто, коли поведінка бабусі, яка не влаштовує молоду сім’ю, не дуже важлива і для неї самої. Наприклад, якщо обмеження по солодкому для дитини поширюється тільки на шоколад, але батьки не проти інших солодощів, то бабуся, швидше за все, змінить свою поведінку і буде пригощати карапуза зефіром і пиріжками.

По-друге, до покарання можна вдаватися тільки при зародженні неприємної поведінки. Наприклад, якщо раптом стає відомо, що бабуся навчилася, нарешті, користуватися планшетом і вирішила «подарувати» онукові багатогодинний сеанс мультиків, то пояснити їй всю неправильність цієї затії краще відразу.

Зміна мотивації. Це найскладніший, але і найефективніший спосіб зміни поведінки іншої людини. Зрозумівши, яка саме потреба є основою тієї чи іншої дратівної дії з боку бабусі, батьки зможуть впливати безпосередньо на неї.

Що рухає бабусею

Чому бабуся робить все по-своєму і не прислухається до побажань молодих батьків? Найчастіше її «свавільна» поведінка пов’язана з потребою в любові або в повазі. Якщо їй не вистачає уваги дорослих дітей, турбота про онука стає «світлом у вікні» для літньої жінки. Нарешті з’явилася людинка, якій вона потрібна, яка її любить! Реалізація цієї потреби через дитину зазвичай призводить до того, що бабуся надмірно балує малюка, виконує всі його забаганки. Щоб бабусина поведінка стала більш адекватно, потрібно постаратися змінити своє ставлення до неї. Молода сім’я повинна постаратися приділяти більше уваги бабусі, спілкуватися з нею. Впевненість в тому, що її люблять, допоможе їй більш розумно спілкуватися з онуком і прислухатися до побажань його батьків.

Інша потреба, яка виходить на перший план, це потреба в самоповазі та повазі з боку інших. Саме проблеми в цій сфері є найбільш частими причинами «впертості» бабусь. Що це означає? Просто кожна людина повинна відчувати себе необхідною в цьому світі, впевненою у своїй корисності і компетентності. Найчастіше бабусі ведуть себе не так, як нам хотілося б, саме через незадоволеність потреби в повазі. А сфера виховання онуків для більшості бабусь-пенсіонерок залишається єдиною, де вони можуть відчути себе потрібними і компетентними. У цій ситуації молодим батькам слід якомога частіше підкреслювати, що вони цінують досвід своєї мами або свекрухи, поважають її життєву позицію і уважно прислухаються до її думки. Зрештою, бабуся виростила хоча б одну дитину.

Якщо ж батьки категорично не згодні з бабусею в питаннях виховання малюка, не варто вперто наполягати на своїй правоті. Краще шанобливо пояснити свою точку зору, принести їй вирізки з статей, показати відповідні книги. Адже в кінцевому рахунку бабусею рухає в першу чергу любов до малюка. І якщо їй не доведеться при цьому доводити своє право на повагу і визнання, то вся сім’я від цього тільки виграє.

Автор: Наталія Абросимова
психолог