Маленькі маніпулятори: поради батькам.

Діти — природжені маніпулятори. Вже однорічний малюк здатний зрозуміти, якою поведінкою чого можна домогтися від втомленої і емоційно нестабільної мами, а що не спрацює зі спокійним і вимогливим батьком. Він кричить, плаче, закочує істерики, сердиться. А трирічка вже цілком свідомо «грає на нервах», кажучи, що не любить вас, що піде з дому: шантажує, погрожує, прикидається, обманює, намагаючись досягти якихось цілей: дитина маніпулює батьками! Якщо ж:

— дитина просто змушена маніпулювати дорослими!

Найпоширеніші прийоми дитячоої маніпуляції:

Крокодилячі сльози. Будь-яка мама готова «здатися» при вигляді дитячих сліз. Особливо, коли нерви вже на межі і терпіти чергову істерику немає сил. Дівчатка і хлопчики чудово знають, що сльози — їх найголовніша зброя, готова вивести з рівноваги самого стійкого.
Насправді, «дідівські» фрази на зразок: «Поплаче — заспокоїться»  найчастіше працюють. Якщо не звертати на вередливі сльози уваги, після кількох безуспішних голосінь діти дійсно розуміють, що плач — неефективна маніпуляція.
Найголовніше в боротьбі з маніпуляціями — дати зрозуміти дитині, що погана поведінка вами повністю бойкотується. А заохочується тільки послух.

На зло мамі. Часто здається, що діти — це справжні шкодники. Ми тільки приберемо, а вони вимастять килим пластиліном і фарбами. На вулиці так і намагаються втекти, а коли батьки зайняті — одразу просять їсти чи почитати казку. Секрет простий: їм дійсно потрібна ваша увага. Для дітей пустощі — найлегший спосіб отримати мамину увагу, нехай навіть негативну.

У інших батьки кращі. Все дозволяють, все купили, усюди відпускають — а мене ні. Порівнюючи вас з іншими — «добрими» — батьками, дитина хоче змусити вас почуватися винними (а не треба було ставити їй в приклад інших дітей!). Тепер же просто скажіть, що такими порівняннями дитина нічого не доб’ється, що ви в такі «ігри» не граєте .

ПОМИЛКИ БАТЬКІВ, ЩО ДОЗВОЛЯЮТЬ СОБОЮ КЕРУВАТИ:

 Помилка №1: спроби маніпулювати помічені надто пізно.

Щоб не розвивати якості маніпулятора в своїй дитині, важливо вчасно розпізнати перші спроби маніпуляції і чітко дати зрозуміти, що це не спрацює. Для цього необхідно відзначати регулярно повторювані випадки, коли дитина отримує те, чого ви їй не дозволяли. Якщо мама уважна, їй не буде складно співставити «масштаб трагедії» і реальну важливість для дитини того, що вона хоче.

Помилка №2: поганий приклад.

Іноді батьки самі провокують дітей, спонукаючи використовувати маніпуляцію для досягнення цілей. По-перше, вони можуть самі маніпулювати дітьми, якщо не знають інших шляхів впливу на їх поведінку, тим самим подаючи негативний приклад. А, по-друге, батьки можуть неусвідомлено підкріплювати вчинки маніпулятивного характеру. Найголовнішим підкріпленням для дитини служать, звичайно, увага і отримання того, чого вона вимагала.

Помилка №3: здатися і поступитися.

Це дуже часте явище: в магазині малюк влаштовує істерику, і мама, червоніючи за нього, купує іграшку, аби лише не кричав. Тут важливо витримати характер — спокійно, але твердо стояти на своєму. Якщо дитина побачить, що істерикою можна добитися бажаного — не сумнівайтесь, що вона так і робитиме надалі.

ПОРАДИ БАТЬКАМ: