Самомасаж та пальчикова гімнастика

батькам

Витоки здібностей та творчого обдарування дітей знаходяться на кінчиках їх пальчиків. Від них, образно кажучи, течуть тоненькі струмочки, які наповнюють джерело творчої думки. Чим більше впевненості та винахідливості в рухах дитячої руки, тим тісніша взаємодія руки із знаряддям праці, тим складніші рухи, необхідні для цієї взаємодії, тим яскравіша творча стихія дитячого розуму.
Першою формою спілкування первісних людей були жести. Особливо велика роль належала руці, яка давала можливість шляхом вказівних, окреслюючих та захисних чи погрожуючих рухів розвивати первісну мову, за допомогою якої і спілкувалися люди. Жести поєднувалися з викриками, вигуками.
Пройшли тисячоліття, розвинулося словесне мовлення, але ще довгий час воно залишалося зв’язаним з жестикуляцією. Цей зв’язок дає про себе знати і сьогодні. Люди виконували руками все більш тонку та складну роботу, і рухи пальців їх рук удосконалювалися з покоління в покоління. Розвиток функцій руки і мовлення відбувався паралельно. Приблизно такий хід розвитку мовлення і у дитини.
Про вплив рухів рук на розвиток мозку було відомо ще в II столітті до нашої ери в Китаї. Фахівці стверджували, що ігри за участю рук і пальців сприяють гармонійному розвитку тіла і розуму, підтримують у належному стані мозкові системи.
Японський лікар Намікосі Токудзіро створив методику оздоровчого впливу на руки. Він стверджував, що пальці мають велику кількість рецепторів, які надсилають імпульси до центральної нервової системи людини. На кистях рук є чимало акупунктурних точок, масажуючі які можна впливати на внутрішні органи, що рефлекторно з ними поєднані.
Східні медики встановили, що масаж великого пальця підвищує функціональну активність головного мозку.
Вітчизняні вчені, які вивчали діяльність дитячого мозку, психіку дітей, підкреслюють вагоме стимулююче значення функції руки. Так, невропатолог і психіатр В. М. Бехтерєв писав, що рухи руки завжди були тісно пов’язані з мовленням і сприяли його розвитку. Прості рухи рук допомагають прибрати напругу не лише із самих рук, але й з губ, знімають розумову втому. Вони здатні поліпшити вимову багатьох звуків, а значить – розвивати мовлення дитини. Дослідження доктора медичних наук, професора М. М. Кольцової довели, що кожен палець руки має доволі широке представництво в корі великих півкуль мозку. Розвиток тонких рухів пальців рук передує появі артикуляції складів. Завдяки розвитку рухів пальців у мозку формується проекція «схеми людського тіла», а мовленнєві реакції перебувають у прямій залежності від тренованості пальців.
Таке тренування слід починати з раннього дитинства.
Для визначення рівня розвитку мовлення з дітьми перших років життя проводили такий експеримент: дитину просять показати пальці (спочатку один, тоді два, три) і показують їй, як це слід робити. І було виявлено, що дітям, яким легко вдаються ізольовані рухи пальців, як правило, гарно розмовляють. У дітей, що не розмовляють, пальці напружені, згинаються і розгинаються тільки разом. Або ж навпаки – пальці в’ялі (ватні) і не виконують ізольованих рухів. Цікавим був ще один приклад досліджень з даного питання. Л. А. Панащенко в будинку дитини були проведені спостереження над дітьми перших тижнів життя. У групі немовлят, яким виповнилося 6 тижнів, записувалися біотоки мозку, потім у однієї частини цих дітей пасивно тренували праву руку, в інших – ліву: спеціалісти масажували кисті руки і згинали і розгинали пальчики. Контрольний запис біотоків мозку було зроблено через місяць після початку тренувань, і ще через місяць повторно. Виявилося, що через місяць тренувань високочастотні ритми стали відмічатися в області рухових проекцій, а через два місяці тренувань – і в майбутній мовленнєвій зоні у півкулі, яка протилежна руці, яку тренували. Ці дані підтведжують той факт, що мовленнєві зони формуються під впливом імпульсів, що надходять від пальців рук.
Переконливими є також факти, отримані під час навчання звуковому мовленню глухонімих дітей. Частину цих дітей з раннього віку вчили спілкуватися за допомогою великих жестів, що виконуються всією рукою; інших – навчають так званій дактильній абетці, коли пальцями показують букви, і дитина ніби «пише» слова. Коли глухонімі діти приходили до школи і там вчали звукову мову, то ті діти, які спілкувалися за допомогою великих жестів, з великими труднощами оволодівали звуковим мовленням. А ті діти, які «розмовляли» пальчиками, досить легко вчалися говорити.
Таким чином ми бачимо, що на протязі всього періоду раннього дитинства чітко встоновлено залежність розвитку мовленнєвої функції від удосконалення тонких рухів пальців рук. І якщо спеціально тренувати дрібні рухи пальців рук, можна прискорити дозрівання мовленнєвих зон у корі головного мозку.
Наведені факти дозволяють віднести кисть руки до мовленнєвого апарату, а рухову область кисті вважати ще однією мовленнєвою зоною мозку. Співставляючі ці дані, можемо прийти до висновку, що в процесі підготовки дитини до активного мовлення, потрібно тренувати не тільки органи артикуляції, але й рухи пальців рук.
Що ж відбувається, коли дитина займається пальчиковою гімнастикою?
1. Виконання вправ і ритмічних рухів пальцями приводить до збудження в мовних центрах головного мозку і до значного посилення узгодженої діяльності мовних зон, що, зрештою стимулює розвиток мовлення.
2. Ігри з пальчиками створюють сприятливий емоційний фон, розвивають уміння наслідувати дорослого, вчать уважно слухати і розуміти зміст сказаного, підвищують мовленнєву активність дитини.
3. Дитина вчиться концентрувати свою увагу і правильно її розподіляти.
4. Якщо дитина виконуватиме вправи, супроводжуючи їх короткими віршованими рядками, то її мовлення стане чіткішим, ритмічнішим, яскравішим, і посилиться контроль за виконуваними рухами.
5. Розвивається пам’ять дитини, оскільки вона вчиться запам’ятовувати певні позиції рук і послідовність виконання рухів.
6. У дошкільників розвивається уява і фантазія. Оволодівши багатьма вправами, вони зможуть «розповідати руками» цілі історії.
7. У результаті виконання пальчикових вправ кисті рук та пальці набувають силу, рухливість і гнучкість, а це в майбутньому полегшить оволодіння навичкою письма.
Пальчикові вправи можна умовно поділити на три групи.
I група. Вправи для кистей рук:
— розвивають наслідувальну здатність;
— вчать напружувати і розслабляти м’язи;
— розвивають уміння зберігати положення пальців певний час;
— вчать переключатися з одного руху на інший («Напечемо млинців» «Прапорці»: я тримаю у руці кольорові прапорці – кисті рук згинати, розгинати).
II група. Вправи для пальців умовно статичні:
— удосконалюють отримані раніше навички на більш високому рівні і вимагають точніших рухів («Дерева», «Пташечка»).
III група. Вправи для пальців динамічні:
— розвивають точну координацію рухів;
— вчать згинати і розгинати пальці рук;
— вчать протиставляти великий палець решті пальців.
Всі ці вправи будуть корисні не тільки дітям із затримкою мовленнєвого розвитку, але й дітям, у яких мовлення розвивається своєчасно.
При проведенні ігор необхідно дотримуватися наступних правил:
— відпрацьовувати послідовно всі вправи, починаючи з першої групи;
— ігрові завдання повинні поступово ускладнюватися;
— починати гру можна тільки тоді, коли дитина хоче гратися;
— ніколи не слід починати гру, якщо ви самі стомлені або якщо дитина погано себе почуває;
— неприпустима перевтома дитини під час гри.
Необхідно пам’ятати: будь-які вправи будуть ефективні лише при регулярних заняттях. Займайтися слід щодня 5 хвилин.
Форми роботи з розвитку дрібної моторики можуть бути традиційними і нетрадиційними.
До традиційних форм роботи відносять:
— самомассаж кистей і пальців рук (погладжування, розминання);
— ігри з пальчиками з мовним супроводом;
— пальчикова гімнастика без мовного супроводу;
— графічні вправи: штрихування, домальовування картинки, графічний диктант, з’єднання по крапках, продовження ряду;
— наочна діяльність: ігри з папером, глиною, пластиліном, піском, водою, малювання крейдою;
— ігри: мозаїка, конструктори, шнурування, складання розрізних картинок, ігри з втулками, складання мотрійок;
— лялькові театри: пальчиковий, театр-рукавичка, театр тіней;
— ігри на розвиток тактильного сприйняття: «Гладкий – шорсткий», «Знайди такий самий на дотик», «Чарівний мішечок».
До нетрадиційних форм роботи належать:
— самомассаж кистей і пальців рук з волоськими горіхами, олівцями, масажними щітками;
— ігри з пальчиками (з використанням різноманітного матеріалу: природного, господарчо-побутового).
Ігрові вправи можна розділити на невеликі групи:
• Вправи для масажу або самомассажу рук:
— массаж подушечок пальців рук;
— масаж фаланг пальців;
— вправи з м’ячем-їжачком;
— вправи з прищіпками;
— горох і квасоля.
• Вправи, що розвивають координацію рухів пальців рук: «Ланцюжок»,«Піаніст», «Моя сім’я», «Пальчики вітаються», вправи з пробками, вправи з рахунковими паличками і т.д.
• Вправи, що розвивають взаємодію між півкулями мозку:
«Кулак – долоня — ребро».
«Кільце» — по черзі перебирати пальці рук, утворюючи кільце з великого пальця і вказівного, середнього, безіменного і мізинця.
«Вухо-ніс» — лівою рукою узятися за кінчик носа, правою — за протилежне вухо, потім одночасно опустити руки і поміняти їх положення
«Симетричні малюнки» — малювати в повітрі обома руками дзеркально симетричні малюнки (починати краще з круглого предмету: яблуко, кавун і т. д. Головне, щоб дитина дивилася під час «малювання» на свою руку).
«Горизонтальна вісімка» — намалювати в повітрі в горизонтальній площині цифру вісім три рази – спочатку однією рукою, потім інший, потім обома руками.
• Вправи з різними предметами (вимагають предметів, які майже завжди є в ужитку): вправи з м’ячем-їжачком, з прищіпками; нанизування намистин; сортування квасолі і гороху, вправи з нитками.
• Ігри з пальчиками без предметів з мовним супроводом. Вправи без предметів можна використовувати де і коли завгодно; вдома, у транспорті.
Вірші, що супроводжують вправи, — це та основа, на якій формується і удосконалюється відчуття ритму. Вони вчать чути рифму, наголоси, ділити слова на склади.
Для дітей молодшого дошкільного віку рекомендуються ігри з прищіпками. Основна мета дидактичних ігор з прищіпками – розвиток дрібної моторики рук.

Зразок комплексу вправ для пальчикової гімнастики
1. Стискання пальців у кулак і розтискання пальців обох рук одночасне, потім по черзі (руки попереду, вгорі або в сторони).
2. Вигинання і прогинання кистей рук одночасне, потім по черзі.
3. Вправи із замком (пальці переплетені, долоні стиснуті): здавлення долонь, повороти, нахили вправо-вліво, розтиснення пальців, не розчіпляючи замка—»СОНЯЧНІ ПРОМЕНІ» .
4. Вправи із зімкнутими долонями з подоланням опору: нахили вправо-вліво, вперед-назад (руки перед грудьми), разведення.кистей в сторони, не розмикаючи зап’ястя (руки витягнуті вперед).
5. «НОЖИЦІ» — розведення пальців в сторони і зведення разом, спочатку однієї, потім іншої руки, потім обох рук разом.
6. «КІГТИКИ» — сильне напівзгинання і розгинання пальців.
7. Натискання долонею однієї руки на зімкнуті пальці іншої, долаючи опір.
8. Прогинання долоні однієї руки напівстислим кулаком іншої з подоланням опору.
9. Обертання великих пальців (пальці, окрім великих, зчеплені в замок), потім сильно стискувати подушечки великих пальців.
10. Згинання і розгинання пальців по черзі, починаючи з мізинця, потім з великого, в кулак (однієї руки, інший, два одночасно).
11. «ПАЛЬЧИКИ ВІТАЮТЬСЯ» — подушечки пальців торкаються з великим пальцем (правої руки, лівої, два одночасно).
12. «ПАЛЬЧИКИ ВІТАЮТЬСЯ» — по черзі подушечки пальців торкаються правої і лівої руки (великий з великим, вказівний з вказівним і так далі), а потім «МІЦНЕ РУКОСТИСКАННЯ» — натискання подушечок пальчиків.
13. «КУЛАК — КІЛЬЦЕ» — пальці однієї руки стискуються в кулак, а пальці іншої по черзі з великим утворюють кільце, потім положення рук міняються.
14. «Кулак—долоня»— руки витягнуті вперед на рівні грудей. Одна рука стискається в кулак і згинається в лікті одно¬часно, а інша випрямленою долонею вниз, потім положення рук міняється.

Самомассаж кистей і пальців рук
1. Натискання міцно стислими чотирма пальцями однієї руки на основу великого пальця, середину долоні, основи пальців іншої руки (мал. 12).
2. Розтирання долонь шестигранним олівцем з поступовим збільшенням зусиль (мал. 13).
3. Розтирання долонь рухами вгору-вниз (мал. 14).
4. Розтирання бічних поверхонь зчеплених пальців (мал. 15).
5. Розминка, потім розтирання кожного пальця упродовж, потім впоперек (мал. 16).
6. Волоський горіх покласти між долонями, робити кругові рухи, поступово збільшуючи натиск і темп. Можна виконувати вправу з двома волоськими горіхами, перекочуючи один через інший, однією рукою, потім інший (мал. 17).
7. Натискання незаточеним олівцем на больові то¬чки долоні, потім обертання олівця вправо, вліво.
8. Розминка кисті правої руки пальцями лівої і на¬впаки, потім почергове розтирання.

Вправи для пальчикової гімнастики за столом
1. Вільне постукування кистями по столу почергово і одночасно.
2. Вільне постукування пальцями по столу обох руками і по черзі.
3. Почергове піднімання і опускання пальців (ки¬сті рук лежать на столі):
а) правої руки;
б) лівої руки;
в) обох рук одночасно.
4. Імітація гри на піаніно.
5. Розведення пальців нарізно і зведення разом (долоні на столі).
6. «БІГАЮТЬ ХЛОП’ЯТА» (вказівний і середній пальці правої, потім лівої, потім обох рук).
7. «ФУТБОЛ» — забивання кульок, олівців одним, двома пальцями.
8. Почергова зміна положення рук «КУЛАК — ДОЛОНЯ — РЕБРО».
Виконується спочатку правою, потім лівою, потім двома руками разом; порядок рухів міняється.
9. Натискання по черзі подушечками пальців на поверхню столу. Виконується спочатку однією, потім другою, а потім обома руками одночас¬но.
10. Постукування по черзі подушечками пальців по столу однієї, другої руки, а потім обох рук одночасно